Mриц Іван

Mryts Ivan , псевдо "Моріц" (12 серпня 1906,
 м. Тарнопіль, королівство Галичина та Володимирія, Австро - Угорська імперія, тепер м. Тернопіль, Тернопільська область, Україна - 29 жовтня 1978, Аусбург, земля Баварія, Федеративна Республіка
Німеччина ) - громадський діяч, меценат, лікар - ларинголог .
Двоюрідний брат Ірини Ґалущинської з родини Мриц та її чоловіка   Богдана Ґалущинського , який був онуком Євстахії Волянської - пластової приятельки . Приєднався
 VII юнацького куреня імені князя Лева
( м. Львів ), а згодом - до третього гуртка
"Ведмеді " другої сотні першої чети І полку
  ( згодом - куреня)
імені Петра Сагайдачного
обирався гуртковим (1920), від 1925 р. належав до ІІІ куреня старшопластунів та пластунів сеніорів
 "Лісові Чорти " . Учасник
табору на Соколі 1926 р. Активний будівничий пластової оселі біля села
Гриньків (тепер Рожнятинський район,
Івано - Франківська область, Україна).
Голова лещетарської секції Спортового
Товариства "Сокіл ".
Співзасновник та один з провідників Карпатського Лещетарського Клубу
( 9 грудня 1924 р.).
Першун Галичини
на змаганнях з лещетарства . Мешкаючи у Львові працював асистентом лікаря .
У 1944 р. емігрував до Німеччини. Оселився у Мюнхені. Лікував українських еміґрантів у таборах Ді Пі в Бал - Верісгофені, Регенсбурзі, Кемптені, в штаті
м. Вунсіделі .
Вступив до  Українського Лікарського Товариства на німецьких теренах,
 був його секретарем  .
1945 р. став співфундатором відновленого Карпатського Лещетарського Клубу  (1945). Співініціатор й співорганізатор перших змагань з лещетарського спорту у м. Берхтесгаден 1947 р., до проведення яких йому вдалося залучити Раду Фізкультури .
Часто виконував обов'язки лікаря у проводі Булави пластових
таборів  . Учасник IX Світового Джемборі у Саттон Парк, Саттон Колдфільд, Велика Британія  ( 1957 р.) та ХІ Світового Джемборі у
м. Марафон, Греція
(1963 р.) .
Переїхав до Аугсбургу 1977 р., де й мешкав до відходу на Вічну Ватру .

Ґовикович Ярослав

Govykovych Yaroslav 

(19.. , тепер Україна - 19.., ЗДА ) - громадський діяч .

Нижанківська Михайлина

Nyzhankivska Myhailyna 

(188.. - 19...) - громадська діячка. 

Рожанківський Володимир

Rozhankivskyi Volodymyr
( 26 січня 1906 - 5 вересня  1973, Львів, похований
 на  Личаківському цвинтарі, поле 60 А, Львівська область,  УРСР, СРСР, тепер Україна ) - ґромадський діяч, знавець мистецтва, фотограф, інженер .
Син Теодора Рожанківського та Ірини  Софії з родини Шухевич.
Двоюрідний брат пл.
 сен. ґетьман. скоба Романа Шухевича, ЧМ,
 пл. сен. кер. Юрія Старосольськоґо, ЛЧ.
Його дід Володимир Шухевич був двоюрідним братом Юліяни Шухевич,
яка вийшла заміж за Тита Бурачинськоґо - дядька приятельки Пласту Марії Волянської .
Абсольвент Львівської народної школи, ґімназії та політехнічноґо університету (1930 р.). Разом із Іваном Мриц
9 грудня 1924 р. став
співфундатором й
одним з провідників Карпатськоґо Лещетарськоґо Клубу Пластун . 1932 р. одружився з
Анною Ґовикович  .
Батько трьох
синів : Романа  ( н. 1935 ),
Юрія  (н. 1939), Іґоря
 (н. 1942), та Андрія
 ( н. 1947) .
Відійшов на Вічну
Ватру внаслідок автокатастрофи .
Автор : моноґрафії "Українське художнє скло" ( 1959) .

Ґетьманський пластун скоб

Getmanskyi plastun skob - найвищий почесний ступінь пластунів юнацького віку  (11 - 18 літ ) . Аналогічний ступеню Ґетьманська пластунка вірлиця  .

Ґовикович Альфред

Govykovych Alfred 
Редагую, до опублікування готую.

Ґовикович Роман

Govykovych Roman 
(19.., тепер Україна - 19 .., ЗДА )- допис готується
до опублікування .

Пластові Вісті

Plastovi Visti - неперіодичний вісник Головної Пластової Булави Конференції Українських Пластових Організаціїй, в якому повідомляється побажання та прийняті рішення проводу . Під цією назвою друкується від 1934 р., з перервою

 від березня 1939 до

 квітня 1945 рр. Б. спочатку у м. Прага (Чехословаччина,

1934 - 1939 як офіційне видання Союзу Українських Пластунів Еміґрантів), потім в Мюнхені  ( Німеччина 1945-1954 - видання Спілки Українських Пластунів) й Нью - 

Йорку  (ЗСА, 1954 - 

дотепер , ГПБ КУПО).