Сторінки

вівторок, 19 липня 2016 р.

Бажанський Михайло

 Bazhansky Mykhailo, Bazhanskyi Myhailo,
псевдо « Кудеяр»,
 « Пелехатий»
(6 лютого 1910, Снятин, Станіславівщина, королівство Галичина
 та Володимирія , Австро -Угорськаімперія, 
тепер Івано - Франківська
 область, Україна -
 18 січня 1994, Детройт, 
ст. Мічіган, ЗДА) — письменник, журналіст, громадський та політичний діяч. Навчався у Снятинській початковій народній школі, Коломийській гімназії. Вступив до Пласту 1922 р., фундатор пластових клітин  
(1922 - 1923 ).
Належав до УВО, ОУН, згодом ОУН (м) , займав посаду культурно - освітнього референта . Бранець польських в'язниць 1927 -1928 рр. Після звільнення переїхав до Чехословаччини. Студент Українського Вільного Університету 
у м. Прага (1929 ), абсольвент Школи вищих політичних наук (1933 р.). 
Співорганізатор І З'їзду СУПЕ 1930 р.
Редактор « Молодого життя» та «Пластової трибуни», входив до булави кількох скавтських таборів Закарпатського Пласту
 (1930 - 1937рр.),
 провідник куреня УСП
 ім. О. Вахнянина 
(1936 - 1939 рр.). 
Був головою українсько - литовського товариства
 в Празі (1936 р.), секретар Українського європейського об'єднання. Редактор «Урядового Вісника» Карпатської України, працював в  уряді А. Волошина
 1938 — 1939, належав
 до Карпатської Січі. Директор дослідного інституту України у Львові, редактор часопису «Сурма», референт літературно - мистецького клубу, член культурної ради (1941 — 1943). В'язень нациського концтабору Саксенгаузен (1943 -1945). Перебував у таборі Ді Пі (1945 - 1949, Ашаффенбург, Німеччина. Журналіст «Неділі», член Спілки журналістів Німеччини.
Курінний VI куреня «Закарпатці»
(1946 - 1949), голова контрольних комісій СУПЕ (1945) та Головної пластової області Ашаффенбург 
1946 - 1949. Емігрував до ЗДА 1949. Голова контрольної комісії, Голова пластової старшини (1950 - 1952), входив до ГПР
 1952 - 1958, генерального секретаря ГПБ
 1958 - 1962, активний пластун станиці Детройт. Редактор бюлетня 
«За чаром Срібної Землі»
 (1959, 18 чисел),
 (1950 — 1958), газети «Український Прометей»,   журналу «Снятин» 
(з 1968, 8 чисел). Тричі обирався Головою літературно - мистецького клубу в Детройті 
1951 -1956, співредактор «Книги митців» (1954), довідка «Вічно житимуть» (1984). Голова Детройтського відділу УККА (1962 - 1965), Комітету поневолених народів 1962 - 1964. Фундатор
 музею - архіву й української бібліотеки (близько
 14 тисяч примірників,
 які  подарував 1974 р. Українському науковому інституту Гарвардського університету. Автор більше 100 творів, в тому числі повісті «Емігрант» (Чернівці, 1930), нарисів «У вирі жити», мемуарів «Мозаїка кадрів в'язничних» (1946). 
В Снятині (Українa),  йому встановлений пам'ятник.

Немає коментарів:

Дописати коментар