Штоґрин Дмитро

Shtogryn Dmytro, Штогрин Дмитро, Shtohryn Dmytro

(9 листопада 1923,
 с. Звиняч, Чортківський повіт, Тернопілля, Польща, тепер Чортківський район, Тернопільська область, Україна - живе в
 м. Урбан - 25 вересня 

2019, Урбан - Шампейн,

  ст. Іллінойс, ЗДА) - ґромадський діяч, бібліотекар, журналіст, українознавець, педаґоґ, професор. 
Мати: Катерина з родини Фіґоль , родичка Ґалущинських-Волянських.
Батько : Михайло Штоґрин, народився 1899 , вояка УҐА

 з 19 літ, сільський

секретар , бухґалтер.
Брати / сестри : Марія, Ґанна - Христина ( жили
в Україні) та Іван - Петро (комбатант УПА, помер 

1948 ) .
Дружина : Євстахія Барвінська,

ґромадська діячка, належала до Пласту 

у м. Вінніпеґ (Канада).

Діти : Богдан - Олеґ та Людослава - Віра - професорка , мешкають 

у ЗДА .
Навчався у ґімназіях Чорткова (бл. 1931 - 1939, 1941 — 1943), Станіславова (1939 — 1941), Перемишля (1943 — 1944). Весною
 1944 еміґрував до Німеччини. Перебував
 у таборі Ді Пі в Авґсбурзі, Баварія (1944 - 1949) . Студент Українського Вільного Університету 

( 1946 - 1948). Відвідував драматичний та танцювальний ґуртки.

1946 р. став співзасновник Спілки Української Молоді, XVIII старшопластунськоґо куреня « Чота Крилатих» імені Євгена Коновальця. Обраний також другим провідником СУМ в м. Авґсбурґі. Отримавши запрошення від свого приятеля Володимира Лісовича , який походив з Монастирська на Тернопіллі,  переїхав 

1949 р. до ЗДА. Поселився

 у Міннеаполісі, працював 

на ливарному заводі. Провідник станиці 

Пласту, співзасновник американської стежі куреня «Чота Крилатих»
й активний її будівничий. Очолював відділ української студіюючої молоді ім. Миколи Міхновського та драматичний ґурток.
На пластовій зустрічі
 у м. Вінніпеґ (Канада)

1952 познайомився зі 

своєю майбутньою дружиною з родини Барвінських. Так налагодились міжкрайові зв'язки між двома станицями. 

1954 - 1955 відвідував вечірні курси факультету політичних наук Міннесотськоґо університету.
1955 - 1958 навчався в Оттавському університеті , на факультеті славістики.  Здобув звання маґістра. Продовжив навчання
у бібліотекарській
школі (отримав спочатку ступінь бакалавра ,
а потім маґістра бібліотекарства та срібну медаль). Мав пропозиції працевлаштування в університеті Віннпеґа, 

двох ун-тів Оттави

 (Канада), Харвардськоґо, Єльськоґо, Іллінойськоґо університетів . 

1960 з родиною переїхав 

до студентського містечка Урбани - Шампейну,

ст. Іллінойс й почав працювати в бібліотеці.

Там познайомився з професором Міллером. Ініцював створення збірки україніських книжок.
За підтримки професора історії Ральфа Фішера 

почав замовляти 

українські видання до слов'янської бібліотеки, котра тепер має близько 

70 тисяч оригінальних примірників видань й мікрофільмів.  У 1964 - 

1985 рр. - ґолова відділу каталоґування слов'янської та східноєвропейських секцій  1969 р. розробив курс української літератури, який викладав від  1971 р. З червня 1982 р. орґанізатор щорічних міжнародних конференцій в Урбан - Шампейні. 

1984 р.  створив українську проґраму при слов'янських студіях . Презентував 

статут програми і був обраний її ґоловою. 1986 р. став співзасновником фундації для розбудови слов'янських студій 

в Іллінойському університеті .
1994 заснував курс української культури, 

який вів до 2003 р.
Наґороджений Науковим товариством імені Шевченка медаллю
 М. Ґрушевського, почесною ґрамотою від УККА, відзнаками Прикарпатськоґо університету імені В.Стефаника,
міськоґо ґолови 

Івано - Франківська, медаллю від землі Баварія, (ФРН). Почесний доктор Мюнхенськоґо та Римськоґо університетів.

Належав  до Українськоґо товариства бібліотекарів ЗДА ( у 1970 - 1974 йоґо очолював), Управи американського 

 Науковоґо товариства

 ім. Т. Шевченка  (1986 - 1990, Shevchenko Scientific Society USA ), сенату Іллінойськоґо та Отавськоґо університетів.

Автор праць : 

"Поетична творчість Олеґа Канадиби - Ольжича"

(1958) , "Павло Филипович - літературознавець"(1970), "Світло і тіні українських студій в Харварді  (1966), Ukrainians in North 

America. A Biographical Directory of Men and 

Women of Ukrainian

 Original in the United

 States and Canada (1975,  Chicago ), ґасел до Енциклопедії української діаспори, ЗДА  (2012), 

5 книжок, близько 100 статтей. 

Він разом із своєю дружиною та дітьми заснували  Фонд укранознавства 

ім. Дмитра Штоґрина 

при кафедрі слов'янських 

мов та літератури Іллінойськоґо університету (1995) до співпраці з яким запрошуються  кожен, хто цікавиться цим питанням.