Ґавдида Іван

Gavdyda Ivan , псевдо «Ґетьман», «Лісовий»
 ( 20 вересня 1966 ,
 с. Саранчуки, Бережанський район, Тернопільська область, УРСР,  СРСР, тепер
Україна - 30 серпня 2003, Київ, Україна) - педаґоґ, ґромадський та політичний діяч . Продовження статті читайте на сторінках проекту Скавтопедія / Scoutpediya .

Бойдуник Ярослав

Boidunyk, Bojdunyk
Yaroslav (1910, королівство Галичина та Володимирія,
Австро - Угорська імперія, тепер Україна - 6 червня 1991, Нью - Йорк, похований на цвинтарі Св. Духа в Гемтонбурзі, ЗДА) — політичний та громадський діяч . Належав до УВО, Легіону Р. Сушка. Емігрував до ЗДА. Активний діяч
ОДВУ .
Дружина : Дар'я з
родини Рабій
[1914 — 1996] — громадська діячка, пластунка.
Один з фундаторів куреня
УСП / УПС «Загін Червона Калина». Пластун сеніор керівництва. Голова Крайової Пластової  Старшини США  1967 - 1971, очолював Головну Пластову Раду. Будівничий та адміністратор пластової оселі «Вовча Тропа». Нагороджений Орденом Св. Юрія в золоті.

Бігун Микола

Bigun Mykola
(13 січня 1901, Струтин Нижній, Долинський повіт, Станіславівщина, королівство Галичина
та Володимирія, Австро - Угорська імперія, тепер Івано-Франківська область, Україна - 25 березня 1978, Клівленд,
 ст. Огайо, ЗДА ) -громадський та політичний діяч . Учасник Листопадового
зриву 1918 у складі стрийської пластунської сотні, вступив до УГА.
 1921 став одним з засновників окружної команди УВО. В'язень польських (двічі) та німецьких концентраційних діячів. Емігрував 1950 до ЗДА, обраний краєвим провідником ОУН (м), належав до проводу
ОДВУ .

Гвозда Іван

Gvozda Ivan 
( 20 лютого 1928 р.,
 с. Височани , Сяніцький р- н, Польща -  6 червня 2016 р. Сиракузи, штат Нью - Йорк, ЗДА) - громадський діяч , педагог, історик. Продовження читайте далі на сторінках Мемуарiв скаута / Memoirs of scout

Ґладилович Адольф

 Gladylovch Adolf  
(14 березня 1913 р., Дрогобич, королівство Галичини та
Володимирії, Австро - Угорська імперія, тепер Дрогобицький район, Львівська область,
Україна  -201..?, Монтреаль, провінція Квебек, Канада) - громадський діяч,  почесний пластун
сеніор ХІІІ куреня УПС "ДУБОВА КОРА" 13  , провідник Крайової Пластової Ради
 в Австрії, Тунісі , станичний у Монреалі, провінція Квебек,
Канада. Доклав багато зусиль до створення та
 розбудови пластової
оселі "Батурин".

Ґотуйсь

Gotuyis! - журнал, створений Ґоловною Пластовою Булавою Новаків Пластунів та Новачок Пластунок Конференції Українських Пластових Орґанізацій у

Канаді. Друкувався згодом 

в Україні. Припинив своє існування через занепад праці його редакторів 

та  брак коштів. В електронному виґляді зберігається лише архів

часопису . 

Кандиба Олег

Kandyba Oleg
( 31 липня 1944 , Німеччина - 19 вересня  2012 , Оттава, Канада) -фізик, громадський діяч.
Син пл. сен. Олега Ольжича.
Продовження статті читайте на сторінках Мемуарів скаута/Мemoirs of scout

Ставничий Микола

Stavnychyi Mykola 
(19 листопада 1927, Коломия, Станіславівське воєводство, Польща, тепер Івано - Франківська область, Україна   - 17 жовтня 2019, м. Вашингтон
окруґ Колумбія, похований на цвинтарі Кедар Хілл, Сютленд, ст. Мериленд, 

ЗДА ) - громадський діяч.
Батько : Роман Ставничий - адвокат й диригент
хору «Боян», комбатант  УГА, громадський діяч.

Мати: Марія Чайковська. 

Її батьком був коломийський адвокат Андрій Чайковський .
Брат : Андрій.
Навчався в Коломиї . До підпільного Пласту (ВСУМ) вступив 1941. Учасник табору в Пасічній (1942). 1944 емігрував з родиною до Відня (Австрія), потім Німеччини (село поблизу Аугсбурга). Згодом

поселився в таборі Ді - Пі
м. Карльсфельд, Баварія). Там познайомився з пл.
 сен. Петром П'ясецьким,

 на псевдо Пік й приєднався до СУПЕ (осінь 1945, у 8 класі гімназії, гурток «Лиси» І куреня УПЮ імені
Івана Богуна ). Весною 1946 
 старшопластунуном.
Студент Мюнхенської українського університету 1946 - 1949. Мешкав в студентському гуртожитку та Берхтесгадені. 1949 виїхав до ЗДА. Оселився поблизу Пітсбургу, а 

потім в Баффало. Комендант І Свята Весни

 на «Новому Соколі».
1956 переїхав до Вашингтону й разом зі своєю дружиною Іриною Ростиславою з родини Петрик та пл.сен. Тереня
Шарко - Бень заснував там станицю Пласту й став її
першим провідником

( 1956 - 1958) .

Батько👍 пл.сен. Ярослав👍 , Петра, Тамари, Тетяни. 

Відеоканал «Пластопедія»

18 серпня 2016 р. приятелем Конференції Українських  Пластових Організаціїй Романком Волянським  був створений
відеоканал «Пластопедія» .
Сильно! Красно! Обережно! Бистро!
Хай зберігається історія Пласту літ триста !

Хамула Галина

Hamula Galyna -
пластунка  ІІ сеніорського куреня "Ті, що греблі рвуть" імені Лесі Українки. Більш докладніше про
неї можна дізнатися, переглянувши
Мемуари скаута / Memoirs of scout  .

Гладишевський Євген

Gladyshevsky Evgen 
(14 квітня 1924,
с. Реклинець, Жовківський повіт, Львівщина, Польща, тепер Львівська область, Україна - 6 серпня 2012,
Львів, Україна) — хімік, педагог, громадський діяч.
Батько : Іван, шкільний вчитель, належав до УГА.
Навчався в Академічній гімназії у Львові (1938 - 1941), куди потрапив
 за рекомендацією ст. пл. Андрія П'ясецький, ЛЧ, який товаришував з його батьком. Учасник підпільного пластового табору на Остодорі, поблизу с. Підлюте
( літо 1938 ). Студент Львівської політехніки
(1941 — 1945 ), Львівського університету ім.
 І. Франка,факультет
 хімії, в якому згодом  працював довгий час . Доктор хімічних наук, професор, співзасновник Львівської наукової кристалохімічної школи «Кристалохімія інтерметалічних сполук», заслужений діяч науки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Пластун сеніор станиці Львів до відходу на Вічну Ватру .

П'ясецький Петро

Piasecky Peter, Pyasetsky Piter, Petro, псевдo «Пік» або «Пікусь» 
(8 липня 1904, с. Хоросно Старе, Бродівський повіт, Львівщина, королівство Галичини та Володимирії,
Австро-Угорська імперія, тепер Пустомитівський район, Львівська область, Україна - 2 червня 1988,
Іст Нортхпорт [East Northport], похований
на цвинтарі Святого Андрія в Савт Бавнд
 Брук, штат
Нью-Йорк, ЗДА) — інженер - лісник, громадський діяч . Двоюрідний брат пл.сен. Андрія та пл. сен.Юрія П'ясецьких, ЛЧ. Закінчив гімназію, навчався у Львівській політехніці , на факультеті рільництва - лісництва
(1926 — 1932). Вступив
до Пласту 1922. У 1925 став співзасновником
ІІІ  куреня УСП/УПС
 «Лісові Чорти» . Співорганізатор окружних пластових
таборів на Соколі (1924 - 1930).
Належав до УВО. Працював надлісничим (1935 — 1944), управителем лісів Митрополита Андрея Шептицького
 у с. Якторів - Унів
(1941 - 1944), директор лісів та лісостепів Перемишлянського й Романівського повітів (1941). Еміґрував до Австрії (1944  - 1945),
 потім Німеччини
 (1945 — 1949). Перебував у таборі Ді - Пі (Карлсфельд, Баварія) ,
де відродив пластові гуртки і курені , долучився до відновлення Сюзу Українських Пластунів Еміґрантів
(СУПЕ ). Переїхав до ЗДА 1949. Обраний головою Товариства українських лісників та деревників, член ТУІА.
Входив до складу проводу куреня «Лісові Чорти» (1925 — 1982).
Пластун сеніор. Пластовий станичний у Нью -Йорку.
Автор кількох посібників для пластунів.

Петріна Роман

Petrina Roman (18 травня 1901, м . Стрий, Львівщина, королівство Ґаличини та Володимирії, Австро-Уґорська імперія, тепер Львівська область,
 Україна - 24 березня
1976, Йонкерс, ст.
Нью - Йорк, ЗДА) — хореоґраф, ґромадський діяч. Навчався у Стрийській гімназії.
1 листопада 1918 р. у складі пластунської
сотні Січових Стрільців зайняв Стрий.
Абсольвент старшинської школи, підхорунжий
УГА у ІІІ сотні зв'язку Ґалицького корпусу. Належав до УВО та ОУН . За проукраїнські політичні погляди
 зазнав репресій з боку польської влади.
1942 -  1944 викладав курси українськоґо народноґо танцю у
Стрию. Переїхав до Німеччини 1944.
Мешкав в таборі Ді Пі,
 де орґанізував танцювальний ґурток. Долучився до відродження Пласту у Німеччині. 1950 еміґрував
до ЗДА. Оселився в
Нью -Йорку. Створив школу українськоґо народного танцю .
Належав до старшопластунськоґо,
 а зґодом сеніорськоґо куреня «Заґін Червона Калина» , Спілки Українських Пластунів Еміґрантів (1945 - 1947),
Союзу Українських Пластунів  (1947 - 1954), Конференції Українських Пластових Організаціїй  (1954 - 76).

Вічна Ватра

Vichna Vatra - цей вислів вживається щодо пластунів та пластинок, які вже померли. Наприклад, переґлянувши  ⤵🔥

👍 Мемуари скаута   👍 можна

дізнатися про таких пластунів - священиків Української Ґреко - Католицької Церкви.

Селепина Артемій

Selepyna Artemyi
(2 листопада 1903,
Волинь, Російська
імперія , тепер
Україна - 2 липня 1994, Сомерсет, похований на цвинтарі Святого Андрія
 у Савт Бавнд Брук,
Нью -Джерсі, ЗДА) — громадський
та церковний діяч. Навчався в Духовній семінарії у Крем'янці
 (1921 — 1929), Варшавському університеті, на факультеті
богослов'я , здобув ступінь
 маґістра (1929 — 1933) .
Архиєпископ поліський та пінський УПЦ Олександр висвятив його на священика. Зазнав переслідувань з боку польської влади за використання
української мови
під час богослужінь.
1942 отримав від єпископа Полікарпа
сан протопросвітера, хрест заслуги й титул місіонера Луцько -Ковельської єпархії. Секретар кир В'ячеслава . Емігрував до Німеччини. Належав до консисторії кир Мстислава, канцлер кир Ігоря, настоятель
церкви Української Робітничої Сотні в
таборі Ді Пі (Гіссен). Капелан православних пластунів, до відходу на Вічну Ватру. Переїхавши до ЗДА, працював як робітник . Згодом отримав доручення
від кир Мстислава організувати
місіонерську діяльність. Заснував церкви в
Лос- Анжелісі, Вестбурні. Очолював парафії в
Лонг Айленді, Іст Медов, Ньюарку та Ірвінгтоні,
 ст. Нью- Джерсі . Голова консисторії 1971. Працював 9 літ в катедрі Св. Трійці у Нью - Йорку,
 а потім - заступником настоятеля церкви Св. Андрія Первозванного
 в Савт Бавнд Брук. Сприяв будівництву
Дому української культури. Голова Наукового богословського інституту.

Плав'юк Микола

Plavluk, Plaviuk Mykola
(5 червня 1925, с. Русів, Станіславівське воєводство, Польща, тепер Снятинський район, Івано - Франківська область  -
10 березня 2012 ,
м. Гамільтон,
похований на
цвинтарі Святого Вододимира в Оуквілі, провінція Онтаріо,
Канада) - видавець, громадський й політичний діяч.
До підпільного Пласту вступив 1930-х роках . Емігрував до Німеччини 1944, мешкав в табор Ді Пі. Приєднався до відродженого Союзу Українських Пластунів Еміґрантів 1948. Переїхав до Канади 1950, мешка у Монтреалі .
Обраний крайовим комендантом  УПЮ Канади, заступником голови Головної
Пластової Булави,
Головний булавний Уладу
Пластунів Сеніорів. Належав до куреня
 « Лісові Чорти».  Був зареєстрований  у Світовому реєстрі
Великої Ради Скобиного Круга зв'язкових куренів  Уладу Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок із ступенем КВ - ІІ під № 38, згодом викреслений. Пластун сеніор керівництва.
Член ОУН (м) (з юнацьких
років,  згодом Провідник), УРП, співзасновник  Світового Конґресу Українців (СКУ), Президент УНР
 (1989 - 1991) в екзилі. З 1991 поселився в Україні. Заснував  у Києві видавництво імені Олени Теліги.
Автор числених праць, мемуарів.

Бурачинський Ераст

Burachynskyі Erast 

 (20 березня 1920, Чернівці, Буковина, королівство Румунія , тепер Чернівецька область, Україна - 2008, Чікаго, ст. Іллінойс, ЗДА) -лікар, співак, диригент, громадський діяч. 

Батько: Тит - Євген Бурачинський

(1880, с.Криворівня, Станіславівщина, королівство Галичина та Володимирія , 

Австро - Угорська імперія, тепер Верховинський район,

Івано - Франківська обл., 

Україна - 1968, Тчев, Польща) - лікар

(хірург, отоларинолог), 

громадський  діяч.

Мати: Зеновія Левинська 

(1890 с. Вовківці, кор. Галичина та Володимирія, Австро-Угорська імперія, тепер Борщівський район, Тернопільська область, Україна - 1970,

 Польща) - вчителька, громадська діячка в Чернівцях та Львові. Виийшла заміж за 

Тита - Євгена 

Бурачинського 1911 р.

Брати : 

1) Мирослав - Андрій (1912, Чернівці, ерцгерцоргство Буковина, Австро-Угорська імперія - 1987, Івано-Франківськ, УРСР, СРСР) - лікар, перекладач, громадський діяч, пластун. Більше 

про нього дізнайтесь

💥 тут. 💥

2) Нестор - Богдан 

(1917, Югославії — 1941?) — бухгалтер, володів німецькою мовою.

Мобілізований до радянської армії

 під час ІІ Світової війни. Потрапив

 у німецький полон. Працював конюхом в німецького фермера. Подальша доля  невідома.

Дядьки / тітки : 

1) Андрій Б. 

(10 вересня,1863, с.Криворівня, кор. Галичина та Володимирія, Австро - Угорська імперія, тепер Україна - 10 березня 1941, П'ятра - Нянц, королівство 

Румунія) — лікар, належав до УГА, громадський діяч.

2) Осип Б. ( 21 серпня 1877, с. Криворівня, кор. Галичина та Володимирія, Австро - Угорська 

імперія, тепер 

Україна - 29 лютого 1948, Хойніце, Польща) — адвокат, суддя, політичний діяч.

  3) Марія Волянська

 (1865, с. Криворівня, Станіславівщина, королівство Галичина та Володимирія,  Австро-Угорська імперія, 

тепер Верховинський район, Івано-Франківська область, 

Україна - 18 жовтня 1935,

 с. Соколівка, Польща, тепер Косівський район, Івано- Франківська область, Україна ) — фольклористка, громадська діячка ,

фундаторка й членкиня Товариства руських 

жінок, приятелька 

Пласту. Сестра Тита - Євгена Бурачинського, дружина Олекси Волянського, громадського й церковного діяча, пластового приятеля, пароха с.Криворівні, 

друга Івана Франка та його родини.

4) Цецилія Куровець 

(1860, с.Криворівня, 

королівство Галичина та Володимирія, Австро - Угорська імперія, тепер

 Івано - Франківщина, 

Україна - 30 квітня 1924, Львів, Польща, тепер Львівська область, Україна) — громадська діячка, фольклористка, членкиня Товариства руських жінок. Співпрацювала з Іваном Франком. Сестра Тита Б. Дружина Івана Куровця (1863 — 1931), лікаря, громадського й політичного діяча.

Дружина: Марія Лунів, емігрувала до Німеччини, перебувала в таборі Ді Пі, виїхала на заробітки до Великобританії. Разом з 

Б. Е. переїхала до Австралії, потім ЗДА.

Донька : Роксоляна 

(1943 - мешкає у ЗДА) — бібліотекарка, педагог, громадська діячка. Дитячі роки провела з бабусею 

у Відні (Австрія). Мешкала в Австралії та ЗДА, навчалася в Іллінойському університеті (Урбан - Шампейн), здобула ступінь бакалавра та магістра. Працювала в бібліотеці Конгресу (Вашингтон), потім викладачем української мови в Інституті іноземних мов (Арлінгтон, Вірджинія), російську й німецьку в Мансфільдському коледжі (штат Пенсільванія). В університеті Вандербільта, на відділі славістики

(м. Нашвіл , штат Теннесі) захистила докторську дисертацію на англійській мові : « Тема свободи в житті і творчості Марко Вовчок (травнь 1977) . Знайшла роботу у відділі позашкільної освіти видавництва Мак Грю Гіл (Вашінгтон).

Його батько 1925 переїхав разом з родиною до Львова , де очолив хірургічний відділ Народної лічниці 

( згодом став її директором), опікуном якої був Великий Добродійні Пласту , митрополит УГКЦ Андрей Шептицький .

Навчався у Львівській український академічній гімназії та університеті, на медичному факультеті (1938 — 1944) й Вищому музичному інституті ім. А. Лисенка (клас фортепіано і диригування). Співав в хорі «Сурма», хорах Успенської церкви та Соборі Свяого Юра. Практикувався у німецьких військовому шпиталі у Львові , загальному шпиталі Перемишля.  Юнаком вступив до Пласту. Належав до куреня « Ватага Бурлаків», який

 у повному складі зголосився до дивізії «Галичина» у червні 1944. В битві під Бродами 22 липня потрапив у радянський полон, лікував поранених. Перебував у концтаборах

 (1944 — 1949) під іменем Еріха Мюллера. Лікував полениних німців та італійців. Після звільнення з ув'явлення отримав дозвіл виїхати з СРСР  до Німеччини, де мешкав в таборі Ді Пі (Ділінген), займався лікуванням таборовиків, був дирегентом хору.

Емігрував разом з родиною до Австралії 1950. Працював  лікарем

 у таборі емігрантів

 (м. Бонкегіль, 1950 - 1952), провідник української громади, керівник хору

 у м. Водонга (штат.Вікторія). Переїхав 

в м. Аделаїда (ст.

Південна Австралія), де займався лікарською практикою. Активно розбудовав Пласт ,

Голова Крайової Пластової Старшини, булавний Уладу Пластунів Сеніорів. Австралії . У світовому реєстрі Великої Ради Скобиного Круга  зв'язкових  куренів Уладу Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок

 із ступенем КВ-ІІ зареєстрований 1955 р. 

під №10. 1958 виїхав до ЗДА. Влаштувався на роботу лікарем в 

м. Дайвернон (1960 - 1962), а потім у м. Мейвуд, Maywood, поблизу Чікаго). Пластовий станичний в Чікаго (1961 - 1962). Пластун сеніор керівництва, належав 

до Х куреня 

УПС « Чорноморці»

 ім. Св. о. Миколая. Нагороджений Орденом Св. Юрія в золоті. Співав

 у хорі «Славута». Провідник чіказького відділу Українського Лікарського Товариства Північної Америки . Член Американської академії родинних лікарів. Голова товариства «Обнова»

 (1965 - 1966 ). Був дирегентом хору.

Автор медичних праць, спогадів .

Менцінський Юрій

Mencinskyj Yrii, Mentsinskyi Yurii (листопад, 1885, c.Фельштин, Самбірський повіт, королівство Галичина та Володимирія, Австро - Угорщина, тепер Самбірський район, Львівська область, Україна - 14 червня 1974, Чикаго, ст. Іллінойс, ЗДА) — громадський й церковний діяч, священик УГКЦ . Навчався у Львіському університеті на факультеті богослов'я та духовний семінарії в Перемишлі . Священик
 з 1911 . Під час І світової війни був капеланом на італійському фронті
 (1916 - 1918), тричі нагороджувався
хрестами заслуги. 1918 організувавбудівництво церкви у  Волі Петровій , парох у Ваневі. Активний діяч «Просвіти». Бранець Явожна . Вийшов на волю 1948 й служив в католицькій церкві. 1957 емігрував до ЗДА .  16 років виконував обов'язки капелана пластунів на оселі «Вовчій Тропі» в Іст Четхейм, ст. Нью -Йорк. Допомогав парафіям в Брукліні,Озон Парку.

Дурбак Тарас

Durbak Taras 
(3 червня 1911,
Львів, королівство Галичина та
Володимирія , Австро-Угорська імперія , тепер Львівська область, Україна - 31 грудня 1996,
 Сент - Петерсбург, ст.
Флорида, ЗДА) - інженер - хімік, громадський діяч. Абсольвент Академічної гімназії у Львові (1928). Навчався у Львівській політехніці.
Юнаком вступив до Пласту. Від 1930 — референт новацтва, секретар Верховної Пластової Команди (ВПР).
Емігрував до Німеччини 1944. В таборі Ді Пі долучився до відродження Союзу Українських Пластунів Еміґрантів (1945 р.). Переїхав до ЗДА 1949 р., де активно розбудовував Пласт. 1955 р. зареєстрований у світовому реєстрі Великої Ради Скобиного Круга зв'якових куренів Уладу Пластунів Юнаків  та Пластунок  Юначок із ступенем КВ-ІІ під № 13. Заступник Голови
КПС ЗДА, голова таборової комісії, член ГПР та голова ГПБ, редактор журналу « В дорогу з юнацтвом». Голова ГПР 1980 - 1981. Нагороджений Орденом Св. Юрія в золоті.
Дієво працював в парафії Св. Івана Хрестителя в Ньюарку, ст. Нью - Джерсі. Один з ініціаторів та провідників руху
за беатифікацію митрополита Андрея Шептицького.
Врахувавши заслуг перед церквою Папа Римський номінував його лицарем Святого Григорія.

КПР

Крайова Пластова Рада , Кraiova Plastova Rada —  керівний контролюючий орган Пласту, який діє на громадських засадах у період до скликання чергового чи позачергового Крайового Пластового З'їзду (КПЗ). Має такі повноваження :

 1) опрацьовувати, погоджувати та подавати на затвердження КПЗ стратегічні плани розвитку Пласту, здійснювати контроль за відповідністю їхнього 

провадження; 

2) затверджувати річний план праці, штатний розпис та бюджет Пласту;

3) тлумачити положення правильників та Статуту ;

4) затверджувати нормативні документи Пласту, які регламентують діяльність КПС, місцевих осередків та територіальних об'єднань, відповідно до правильників та інших нормативних документів;

5) приймати рішення про вступ Пласту в спілку об'єднань громадян чи міжнародні громадські об'єднання;

6) ініцювати проведення КПЗ згідно Статуту;

7) виконувати рішення КПЗ;

8) організовувати не менше одного разу на рік перевірку фінансово - господарської та будь - якої іншої діяльності Пласту, інформувати про результати перевірки пластунів;

9) скасовувати чи призупиняти дію рішень КПС, керівних органів місцевих осередків у випадку їхньої суперечності законодавству України, Статуту та правильникам Пласту;

10) приймати рішення про надання дозволу на реєстрацію та ліквідацію місцевих осередків;

11) призначати Голову КПС відповідно до законодавства про працю та штатного розпису за результатами відкритого конкурсу;

12) звільняти Голову КПС не менше як 7 голосами від складу КПР відповідно до законодавства про працю та призначити виконуючого обов'язки Голови КПС до чергового КПЗ;

13) приймати рішення про оперативне господарське управління коштами та майном Пласту в розмірі , що перевищує суму в 50 мінімальних зарплат встановлених згідно законодавства України;

14) приймати рішення з питань діяльності Пласту, не віднесених

 до інших органів.

КПР складається із 9 осіб : голови, провідників / провідниць УПН, УПЮ, УСП та УПС, секретаря / секретарки, трьох вільних членів /членкинь, відповідальних за напрямки діяльності Пласту, визначені КПЗ. 

У засіданнях КПР із правом дорадчого голосу бере участь Голова КПС . Засідання КПР відбуваються не рідше, ніж один раз на три місяці. Голова КПР повідомляє членів / членкинь КПР, Голову КПС за два тижні наперед про порядок денний засідання. Більшість

 членів / членкинь КПР становлять кворум. КПР прймає рішення колегіально. Під час засідань кожен член / членкиня КПР має один голос. Більшість голосів від кворуму схвалюють легетимне рішення. Голова та члени / членкині КПР не можуть займати посади в інших керівних органах та місцевих осередках Пласту. Голова та члени / членкині  КПР можуть виконувати свої обов'язки не більше ніж два строки поспіль. Член / членкиня КПР , який / яка  склав / склала свої повноваження, може бути обраний знову лише через три роки.

Схожі повноваження має КПР інших країв, де є Пласт, однак вони адаптовані до тамтешнього законодавства .

Склад КПР :

                   2013 — 2015 рр.
Голова: пл.сен. Ярослав
Юрчишин, ОЗО.
Булавна УПН: ст. пл. Оля Фегецин, ПС.
Булавний УПЮ : ст. пл. скоб Андрій Пивоварчук.
Булавний УСП:
ст.пл. Максим Студілко, ОЗО .
Булавний УПС :  пл.сен. Лев Захарчишин, V
     Лютий 2011 — Березень 2013 рр.
Голова: пл. сен. Ігор Фіглюс, Пб
(добровільно зрікся посади 2012 ).
Крайова комендатка УПН:
пл. гетьм. вірл. Оля Герус, ЧоК .
Крайовий комендант УПЮ :
ст. пл. / пл.сен. Ярослав
Юрчишин, ОЗО.
Крайова комендатка УСП:
ст. пл. Леся Рудчук, Гр .
Крайова комендатка УПС:
пл.сен. Галина Потюк, Гр .
Писарка :
ст. пл. Наталія Оленчин, ОД .
Вільні члени :
організаційний розвиток -
ст.пл. / пл.сен. Юрій Юзич, ОЗО ;
міжнародна діяльність та
 інформація:
ст. пл. Микола Музала, V;
співпраця з державними
 органами та фінанси :
ст. пл. Роман Орищенко,ОЗО .
Ревізійна комісія :
Голова — ст. пл. скоб Віталій Троць,ОЗО .
Члени :
ст. пл. скоб Іван Спринь, СМ;
ст. пл. Михайло Дворак, ЦМ .
         6.03. 2008 — Березень 2011 рр.
Голова : пл. сен. В'ячеслав Стебницький, V .
Заступник : пл.сен. Богдан Гаврилишин, ЛЧ.
Коменданти :
КБ УПН — Наталія Кияк.
КБ УПЮ — Надія Опалинська.
КБ УСП — Андрій Гевко.
КБ УПС — Роман Зубенко.
Референдуми:
фінансів та майна — пл.сен. Володимир Федорак, СМ ;
інформації та зв'язків з
громадськістю — пл.сен. Ольга Свідзинська;
розвитку осередків - ст. пл.
Костянтин
Яковчук - Бесараб, V.
Контрольно - ревізійна комісія:
Голова : ст.пл.скоб Віталій Троць,ОЗО
Члени : пл.сен. Галина Потюк, Гр ;
Наталія Літковець.

Ничай Володимир

Nychai  Volodymyr
(1909, Калуш, Станіславівщина, королівство Галичина та Володимирія , Австро - Угорська імперія, тепер Івано - Франківська область, Україна - 17 лютого 1989, Чикаго, похований на цвинтарі Святого Миколая, ст. Іллінойс, ЗДА) - адвокат, громадський діяч. Навчався у Стрийській гімназії, Ягеллонському університеті у Кракові на факультеті права (1927 - 1932) .
Вступив до Пласту, належав до куреня УСП «Загін Червона Калина»,був його співзасновником.
1929 - 1932 обраний головою Української студентської громади.
1932 - 1939 працював адвокатом в Калуші.
1939 - 1944 мешкав у Кракові. Перебував
1944 - 1948 в таборі Ді Пі (Австрія). Емігрував до ЗДА, оселився у Чікаго. Став активним громадським діячем, співзасновник Союзу українських купців і промисловців. Секретар
Ліги американців українського походження (1950 - 1989), очолював в домівці Ліги юридичну приймальню.

Кармазин Андріян

Karmazyn Adriyan(1960, Клівленд, cт. Огайо , 

ЗДА - мешкає у 

м. Вашингтон, округ Колумбія, ЗДА) —  журналіст та громадський діяч.

Батько : Адріян, походив 

з родини греко-католицького священика, до еміграції жив в Поморянах .

Навчався в місцевій американській та українській школах . Належав до Пласту, активно відвідував пластові табори . 1987 закінчив Мічиганський університет, був помічником сенатора Дональда Ріґла, працював на радіостанції WRUM-FM, в Українському народному союзі у Вашингтоні (весна - грудень 1991), 1987- 1991, 1991 - 1999 рр.

 продюсером , журналістом , заступником директора   (менеджер програм, листопад 1999 — 2005), керівником    україномовної служби «Голос Америки» 

(листопад 2005 - вересень 2015) . Часто відвідував Україну .

 На світлині : ліворуч — Адріян Кармазин та пластун сеніор
Борис Люшняк з 20
куреня УПС
«Орден Хрестоносців» iмені Андрея Шептицького - адмірал, виконуючий обов'язки головного лікаря ЗДА,
 під час відзначення ювілею «Голосу
 Америки» 2014 р.

Дорожинський Павло

Dorozhynskyi, Dorozhynsky Pavlo , псевдо "Карий "
(3 серпня 1926, с. Товсте, Тернопільщина,
Польща, тепер смт. Заліщицького району, Тернопільської області, Україна - 18 березня
 2015, похований на Личаківському цвинтарі
у м. Львів) - педагог, громадський та політичний діяч. Продовження читайте
тут :🔷 Скавтопедія / Scavtopediya 🔷.

Тисовський Олександр

 Tysovsky, Tysovskyi Olexsandr, псевдо💥 Дрот  💥⬅⤵
(9 серпня 1886 , Львів, королівство Галичина
та Володимирія ,
Австро - Угорська імперія,
тепер Львівська область,
 Україна - 29 березня
1968 , Відень, Австрія, перепохований 2002 на Личаківському цвинтарі, в Пантеоні Національних Героїв, м. Львів) — педагог, громадський
діяч, один із фундаторів Пласту.
Батько : Василь Тисовський
(12 березня 1851 -
 2 вересня 1919).
Мати : Матильда
 Балабан (пом. бл. 1899).
Дружина : Ірина Студинська
(1899 - 1971) , з 1923 .
Син: Юрій (1924, Львів,
Польща - 1988, Відень, Австрія).
Навчався у німецькій
 та україномовній гімназіях Львова
 (до 1904) . Абсольвент Львівського університету, факультет біології,
 доктор філософії (1909). 1910 склав іспит на вчителя природознавчих наук, фізики й математики.
Працював викладачем природознавства в Академічній гімназії у Львові (1911 - 1939). Учасник І світової війни. Належав до Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (від 1927), професор Львівського таємного ун-ту
 (1920 - 1924, викладав ботаніку та анатомію), Українського державного ун-ту ім. І. Франка
(1939 - 1941), Вищих агрономічних курсів у Львові (1941 - 1943) . Емігрував до Австрії
 ( поселився у Відні).
Автор підручників :
 « Пласт» (1913),
 «Життя в Пласті»
(1921), слів :
 1) Пластового обіту
 (1916, який вперше склала І чота полку,  з
часом куреня , ім. Петра
 Конашевича - Сагайдачного у Львові
 19 грудня 1916 р. на
 своїх перших чотових сходинах);
2) пластового славеня «Цвіт України
 і краса».
Перший пластовий
гурток  він створив 1911. Першу Пластову
Присягу склав у червні (традиційно цей день пластуни відзначають
 11 квітня).
Співзасновник Верховної пластової ради (ВПР),
 яку очолив (1916 - 1918, від 1924 -1939 ),
Провідник Верховної Пластової Команди
 (1918 - 1924). Заступник Верховного Отамана (з 1926). Співфундатор
 І куреня Уладу Пластунів Сеніорів та Сеніорок  (УПС) ім. Степана Тисовського, в якому активно працював до відходу на Вічну
Ватру.
Іменований на З'їзді  відродженого Союзу Українських Пластунів Еміґрантів (СУПЕ)
 15 березня 1947 р. Б.
у Реґенсбурзі, Німеччина Пластуном - Основником Українського Пластового Уладу <…>
Продовження читайте за посиланням ⤴

Остап'юк Теофіл

Ostapuk , Ostapiuk Teofil (18 січня 1888, Тернопіль, королівство Галичини та
Володимирії , Австро - Угорська імперія, тепер Тернопільска область, Україна - 22 січня
 1981, Мендхам , ст.
 Нью - Джерсі, ЗДА) - педагог, громадський
діяч.

Закінчив Тернопільську семінарію, 1913 склав іспит на вчителя фізкультури. Активний діяч товариства «Сокіл», учасник злету «соколят»
 у Празі 1912. В Тернополі був опікуном куренів Пласту. Працював в Тернопільській
 гімназії (1912,
 1919 - 1920), семінарії в 

Кам'янець-Подільському
(1920—1921), Тернопільській українській державній гімназії (1921 - 1929), у гімназії м. Ярослав
(1929 - 1944). Емігрував
 до Німеччини. В Стефанскірхені ,
де був табор Ді Пі, заснував та став директором української школи.
1949 виїхав до США . Автор праці
про сокальський рух в Тернополі, надрукованої
в збірнику «Шляхами золотого Поділля».

Свідерський Микола

 Svidersky Mykola 
( 17 жовтня 1920 , Почаїв, Тернопілля, Польща, тепер Кременецький район, Тернопільська область,Україна - 22
січня 1987, Сідней, Австралія) - український педагог, громадський та політичний діяч. Продовження статті читай  в Мемуарах скаута / Memories of scout

НОСУ

Національна організація 
скаутів України  — скавтська всукраїнська молодіжна громадська організація, співзасновником якої є Національна Скаутська Організація України Пласт. Створена з метою презентації скавтських організації України у Світовій організації скаутського
руху (СОСР) . Установчі Збори відбулася 26 вересня , а офіційно зареєстрована була 26 жовтня 2007 р. Першим її Головою з 2007 до 2011 рр.  був обраний пл. сен.
 Лев Захарчишин,V.
1 липня 2008 р. на 38 Конференції WOSM у Південній Кореї було ухвалено рішення про прийняття НОСУ 160 членом СОСР.
4 червня 2011 р. ІІ З'їзд обрав Національнальну Раду на
2011 — 2013 рр.:
Голова : Бочарніков Віктор, «Асоціація скаутів України "Скіф" »
Перший заступник: Чесноков Андрій, СПОК .
Другий заступник : ст. пл. Микола Музала, V .
 Члени Ради : Володимир Танцюра, СПОК , Сергій Бородін, Ніна Карасевич, Володимир Ковтун, Андрій Колобов, Євген Семенков,
ст. пл. Дмитро Колесник, СМ ,
ст. пл. Ярослав Юрчишин, ОЗО ,
 ст. пл. Юрій Юзич, ОЗО,
Національний секретар: Ярослава Колобова.
Відповідальний секретар : Юлія Миколайчук .
Міжнародний секретар :
ст. пл. Оленка Галушка, ЧХ .
Секретар комунікацій :
ст. пл. Андрій Лузан, ОЗО .
Бухгалтер : Олена Шевченко .
КРК :
Голова : Володимир Трохов .
Члени комісії :
1) Наталія Ремізова .
2) Кирило Арбатов .
🔥У Вінницькій області осередок очолила ст. пл. Лілія Островська.
В Івано - Франківській області клітина НОСУ виникла 2010 р.
Головою Ради було обрано
 ст. пл. Олега Хімій, його
заступником — ст. пл. Оксану Румак, секретарем — ст. пл. Станіслава Провального, референтом міжнародних зв'язків — ст. пл. Ірину Капущак , членами Ради - пластунів/ пластунок :
Юрія Лучина, Оксану Василик,
Марію Тимків .
🔥Львівський осередок організації був заснований на Установчих Зборах
23 червня 2010 р. Його провідниками  2010 —2013 рр. були :
Голова — ст. пл. Марко Романів
Голова Ревізійної комісії — старший пластун Роман Кучкуда, ВБ / ЛЧ.
 Провід каденції 2013 — 2015 рр.:
Голова Ради : ст.пл. Ярема Дух, ЛЧ.
Заступник Голови :
ст.пл. Роман Лозинський, ОЗО .
Секретар : ст. пл. Наталія Ведмідь.
Члени ради :
1) ст. пл. Данило Бондар ;
2) ст. пл. Михайло Дяків, ЛЧ .
Ревізійна комісія :
1)  Голова ст. пл. Іван Россоха ;
2) ст. пл. Марко Романів ;
3) ст. пл. Роман Кучкуда, ЛЧ .
Станом на квітень 2013 р. до
ЛОО  НОСУ належало 60 скавтів, в основному з Пласту .
🔥Тернопільський осередок НОСУ з'явився також 2010 , найбільше в ньому перебувало представників скавтської організації НСОУ - Пласт
2013 - 2015 його очолював
ст. пл. Назар Зелінка,
ОЗО .
В Чернівецький області провідником представництва НОСУ
був 2013 - 2015 роках
 ст. пл. Ігор Наконечний, ОЗО .
19 червня 2013 ІІІ З'їзд затвердив провід на
 2013  - 2014 рр.:
Голова — Максим Громов
Перший заступник — Андрій Чесноков .
Другий секретар — ст. пл. МиколаМузала, V .
Члени Ради та Секретарі : Євген Семенков, о. Андрій Клюшев, Ярослава Колобова, ст.пл. Олена Галушка, ЧХ , Олексій Ніколаєв,
Ірина Єрмак , Наталія
Мірошниченко , Аліна Гурін,
Світлана Сапіга .
Докладніше про діяльність організації можна дізнатися на офіційному сайті НОСУ .

Ґаврилюк Oрест

Gavryluk , Hawryluk 
Orest, , псевдо «Йонтек»
(18 липня 1931 р.,
 с. Винятинці, Тернопілля, Польща, тепер Заліщицький район,
Тернопільська область,
Україна - 17 жовтня
2012, Філадельфія, cт. Пенсильванія, ЗДА) - військовий та громадський діяч <... >
Продовження читайте
 на сторінці   Скавтопедія/
Scavtopediya .