Бурачинський Ераст

Burachynskyі Erast 

 (20 березня 1920, Чернівці, Буковина, королівство Румунія , тепер Чернівецька область, Україна - 2008, Чікаго, ст. Іллінойс, ЗДА) -лікар, співак, диригент, громадський діяч. 

Батько: Тит - Євген Бурачинський

(1880, с.Криворівня, Станіславівщина, королівство Галичина та Володимирія , 

Австро - Угорська імперія, тепер Верховинський район,

Івано - Франківська обл., 

Україна - 1968, Тчев, Польща) - лікар

(хірург, отоларинолог), 

громадський  діяч.

Мати: Зеновія Левинська 

(1890 с. Вовківці, кор. Галичина та Володимирія, Австро-Угорська імперія, тепер Борщівський район, Тернопільська область, Україна - 1970,

 Польща) - вчителька, громадська діячка в Чернівцях та Львові. Виийшла заміж за 

Тита - Євгена 

Бурачинського 1911 р.

Брати : 

1) Мирослав - Андрій (1912, Чернівці, ерцгерцоргство Буковина, Австро-Угорська імперія - 1987, Івано-Франківськ, УРСР, СРСР) - лікар, перекладач, громадський діяч, пластун. Більше 

про нього дізнайтесь

💥 тут. 💥

2) Нестор - Богдан 

(1917, Югославії — 1941?) — бухгалтер, володів німецькою мовою.

Мобілізований до радянської армії

 під час ІІ Світової війни. Потрапив

 у німецький полон. Працював конюхом в німецького фермера. Подальша доля  невідома.

Дядьки / тітки : 

1) Андрій Б. 

(10 вересня,1863, с.Криворівня, кор. Галичина та Володимирія, Австро - Угорська імперія, тепер Україна - 10 березня 1941, П'ятра - Нянц, королівство 

Румунія) — лікар, належав до УГА, громадський діяч.

2) Осип Б. ( 21 серпня 1877, с. Криворівня, кор. Галичина та Володимирія, Австро - Угорська 

імперія, тепер 

Україна - 29 лютого 1948, Хойніце, Польща) — адвокат, суддя, політичний діяч.

  3) Марія Волянська

 (1865, с. Криворівня, Станіславівщина, королівство Галичина та Володимирія,  Австро-Угорська імперія, 

тепер Верховинський район, Івано-Франківська область, 

Україна - 18 жовтня 1935,

 с. Соколівка, Польща, тепер Косівський район, Івано- Франківська область, Україна ) — фольклористка, громадська діячка ,

фундаторка й членкиня Товариства руських 

жінок, приятелька 

Пласту. Сестра Тита - Євгена Бурачинського, дружина Олекси Волянського, громадського й церковного діяча, пластового приятеля, пароха с.Криворівні, 

друга Івана Франка та його родини.

4) Цецилія Куровець 

(1860, с.Криворівня, 

королівство Галичина та Володимирія, Австро - Угорська імперія, тепер

 Івано - Франківщина, 

Україна - 30 квітня 1924, Львів, Польща, тепер Львівська область, Україна) — громадська діячка, фольклористка, членкиня Товариства руських жінок. Співпрацювала з Іваном Франком. Сестра Тита Б. Дружина Івана Куровця (1863 — 1931), лікаря, громадського й політичного діяча.

Дружина: Марія Лунів, емігрувала до Німеччини, перебувала в таборі Ді Пі, виїхала на заробітки до Великобританії. Разом з 

Б. Е. переїхала до Австралії, потім ЗДА.

Донька : Роксоляна 

(1943 - мешкає у ЗДА) — бібліотекарка, педагог, громадська діячка. Дитячі роки провела з бабусею 

у Відні (Австрія). Мешкала в Австралії та ЗДА, навчалася в Іллінойському університеті (Урбан - Шампейн), здобула ступінь бакалавра та магістра. Працювала в бібліотеці Конгресу (Вашингтон), потім викладачем української мови в Інституті іноземних мов (Арлінгтон, Вірджинія), російську й німецьку в Мансфільдському коледжі (штат Пенсільванія). В університеті Вандербільта, на відділі славістики

(м. Нашвіл , штат Теннесі) захистила докторську дисертацію на англійській мові : « Тема свободи в житті і творчості Марко Вовчок (травнь 1977) . Знайшла роботу у відділі позашкільної освіти видавництва Мак Грю Гіл (Вашінгтон).

Його батько 1925 переїхав разом з родиною до Львова , де очолив хірургічний відділ Народної лічниці 

( згодом став її директором), опікуном якої був Великий Добродійні Пласту , митрополит УГКЦ Андрей Шептицький .

Навчався у Львівській український академічній гімназії та університеті, на медичному факультеті (1938 — 1944) й Вищому музичному інституті ім. А. Лисенка (клас фортепіано і диригування). Співав в хорі «Сурма», хорах Успенської церкви та Соборі Свяого Юра. Практикувався у німецьких військовому шпиталі у Львові , загальному шпиталі Перемишля.  Юнаком вступив до Пласту. Належав до куреня « Ватага Бурлаків», який

 у повному складі зголосився до дивізії «Галичина» у червні 1944. В битві під Бродами 22 липня потрапив у радянський полон, лікував поранених. Перебував у концтаборах

 (1944 — 1949) під іменем Еріха Мюллера. Лікував полениних німців та італійців. Після звільнення з ув'явлення отримав дозвіл виїхати з СРСР  до Німеччини, де мешкав в таборі Ді Пі (Ділінген), займався лікуванням таборовиків, був дирегентом хору.

Емігрував разом з родиною до Австралії 1950. Працював  лікарем

 у таборі емігрантів

 (м. Бонкегіль, 1950 - 1952), провідник української громади, керівник хору

 у м. Водонга (штат.Вікторія). Переїхав 

в м. Аделаїда (ст.

Південна Австралія), де займався лікарською практикою. Активно розбудовав Пласт ,

Голова Крайової Пластової Старшини, булавний Уладу Пластунів Сеніорів. Австралії . У світовому реєстрі Великої Ради Скобиного Круга  зв'язкових  куренів Уладу Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок

 із ступенем КВ-ІІ зареєстрований 1955 р. 

під №10. 1958 виїхав до ЗДА. Влаштувався на роботу лікарем в 

м. Дайвернон (1960 - 1962), а потім у м. Мейвуд, Maywood, поблизу Чікаго). Пластовий станичний в Чікаго (1961 - 1962). Пластун сеніор керівництва, належав 

до Х куреня 

УПС « Чорноморці»

 ім. Св. о. Миколая. Нагороджений Орденом Св. Юрія в золоті. Співав

 у хорі «Славута». Провідник чіказького відділу Українського Лікарського Товариства Північної Америки . Член Американської академії родинних лікарів. Голова товариства «Обнова»

 (1965 - 1966 ). Був дирегентом хору.

Автор медичних праць, спогадів .