Барановська Наталка

Baranovska Nataliya Eiva

(1965,  - мешкає у ЗДА ) - журналістка, ґромадська діячка. Родичка Волянських через родини  Барановських - Нестайко.  Абсольвентка Ла Сал коледжа у Філадельфії,

 ст. Пенсильванія. Учасниця вишкільних таборів юначок на оселях Бобрівка та Вовча Тропа. Провідниця VIII куреня імені Віри Бабенко . Працювала у часописі Наш Голос,  який заснувала у 1972 р. ґромадська орґанізація Асоціація Українців Америки .  

Ставничий Ярослав

Stavnychyi Yaroslav

(18 лютоґо 1941, Стрий, УРСР, СРСР, тепер Львівська область, Україна - мешкає

 у ЗДА ) - лікар, ґромадський

діяч . Син  пл. сен.👍 Миколи Ставничоґо👍 , онук Марії Чайковської. 1944 р. разом

 з батьками еміґрував до

 м. Ляндек, Австрія, а зґодом - до Нью - Йорку, ЗДА. Навчався у школі Св.Юрія, Бруклінській Вищій Технічній Школі, Міському коледжі, Ситі університеті оф Нью - Йорк (бакалавр біолоґії), коледж оф Дентістрі (доктор, 1968 р.). Вивчав властивості металів для їх застосування дантистами . Комбатант американських військ у форті Бреґу, Нова Кароліна  (1968 - 1970). Демібілізувавшись оселився у м. Ратерфорд, 

Нью - Джерсі, де працював стаматолоґом. Одружився на Марії. Належав до куреня старшопластунів

 й сеніорів Заґін Червона Калина, кадри юнацьких впорядників ґуртків та куренів - Великої Ради Скобиноґо Круґу (від 1967), булави вишкільних 

таборів , станичноґо проводу, Крайової Пластової Старшини З'єднаних Держав Америки. 

 

Колесса Микола

Kolessa  Mykola (6 грудня 1903 рр., Самбір, Львівщина, королівство Галичина та Володимирії,  Австро - Уґорська імперія, тепер Україна <...> Продовження читайте на сторінці онлайн журналу СКОБ ! / SKOB!

Іваненко Михайло

Ivanenko Myhailo , 
псевдо "Мистець" 
(1879, Батурин, Конотопський уїзд, Черніґівська губернія,  Україна, Російська імперія, тепер Бахмацький район, Черніґівська область, Україна - 1948,
Реґенсбурґ, цвинтар Ґанґґоферзідлюнґ ,
 ОН Ді Пі
табору, Німеччина) - педаґоґ, бас - співак,
ґромадський діяч.
 1920 р. еміґрував
до Польщі. Працював вчителем матиматики
та ґімнастики, дириґентом шкільноґо хору   у Дроґобицькій українській
ґімназії імені Івана Франка , директором
української бурси .
Опікун 18 - ґо
юнацького куреня
імені Івана Франка
та 36 - ґо куреня
юначок імені Ольґи Кобилянської. Скавтмайстер, сеніор скавтмайстер
 (1930 - 1948) . Провідник окруґи. Орґанізовував табори новаків.
 Перший провідник
 Уладу Пластунів
Сеніорів (1930) .
 Належав до Першоґо сеніорського куреня
 імені Степана Тисовськоґо . Учасник сеніорськоґо вишкільноґо табору у с. Підлюте в серпні 1930 р. Дириґент хору "Боян" та
вчитель  в м. Сянок
 (1939 - 1942), комендант скавтського табору у
 с. Боську (1940).
Переїхав до Львова 1942,
потім - Братіслави (1944) та Реґенсбурґу (1946),
де став комендантом округи Нідербаєрн - Оберпфальц. Активно долучився до орґанізації   Джемборі у Міттенвальді
в днях 5 - 7 липня
1947 р. Виступ збірноґо пластовоґо хору під
йоґо керівництвом
мав великий успіх.
Відійшов на Вічну
Ватру у шпиталі після невдалої операції .
Дружини та дітей
не мав .

Палка Євґен

Palka Yevgen 
(11 листопада 1935,
 с. Соснів, ґміна
Семиківці, Підґаєцький повіт, Тарнопільська воєводство, Польща , тепер Соснівський старостинський окруґ Золотниківської
сільської об'єднаної територіальної ґромади,
Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна -  8 травня
2014, Парма, окруґ
Каяхоґа, ст. Охайо,
ЗДА) - ґромадський
діяч, хімік . 1944 р.
разом з родиною еміґрував до Німеччини,
де мешкав у таборі
 Ді Пі Корнберґ ,
в м. Отто Тюрінґія .
1945 р . вступив до
Пласту , учасник двотижневоґо табору. Разом з родичами
1947 р. переїхав
 м. Клівленд, ст.
Охайо, З'єднані
Держави Америки . Співзасновник
пластової станиці
 (1949 р.), 17 - ґо юнацького  куреня
імені Байди Вишневецькоґо,
обирався курінним ,
був новацьким братчиком та упорядником юнацьких ґуртків . Належав до першого
старшопластунськоґо ,
 а зґодом й до XVI сеніорськоґо куреня "Ватаґа Бурлаків ". Від 1965 р. працював при управі оселі Писаний Камінь, яка розташована біля Міддлефілду ,
за 40 миль від
Клівленду : допомоґав орґанізовувати літні табори, виконував ґосподарські роботи
щодо блаґоустрою .
Понад 50 літ перебував
 у проводі станиці , займав посаду станичноґо, кошовоґо, референта ґосподарки, імпрез, амбасадора до Управи Українських Злучених Орґанізацій Охайо, яку створив Яків
Волянський ще 1928 р.
Займався там підготовкою й проведенням Шевченківських свят
та Дня незалежності України .
Пластун сеніор керівництва, відзначений Орденом Святоґо Юрія у золоті .
Мав дружину Віру ,
дітей : пл. сен. Надію Заперник, ШОК,
Ґалину та онуків ст. пл. Таїсу, Нану , Лесю, ШОК
й Лесика .

Лучкань Ярослав

Luchkan Yaroslav 
псевдо "Вихор"
 (1936 - 22 вересня
1973, Детройт, ст.
 Мічіган, похований на цвинтарі Савт Баунд
Брук, ст. Нью - Джерсі,
ЗДА ) - інженер, громадський діяч.
Син пл. сен. Володимира Лучкань, Тис  та Євдокії.
Належав до сеніорського куреня "Чорноморці " (співзасновник 25 - го
старшопластунського куреня ) , Кадри Виховників , провідник відділу Українськоґо Конґресовоґо Комітету Америки у м. Хартфорд,
ст. Коннектікут, згодом належав його до
 Управи та Ради Директорів УККА .
 Абсольвент
Кваліфакіційного Вишкілу Виховників Уладу Пластунів
Юнаків. Пл . сен.
 довір'я. Кошовий
 станиці Хартфорд . Курінний X сеніорського куреня, був у його проводі,  Крайовий комендант пластунів , обирався до Крайової Пластової Ради, Булави Ґоловної Пластової Ради (1970 -73).
Діловод морського та літунського пластування на теренах ЗДА.
Організатор і
провідник перших літунських " крил"
та водних юнацьких таборів на оселі
" Бобрівка". Співпрацював
з редакцією журналу "Юнак" ( від 1964 ) . Відійшов на Вічну
Ватру у 37 літ, внаслідок літунської катастрофи
під час подорожі
до Детройту, де мала відбутися курінна
зустріч. Відзначений Орденом Святого Юрія
 у сріблі й посмертно - Орденом Святоґо Юрія
у золоті .
Мав дружину Валентину та дітей : Святослава й Роксоляну .

Мричко Соломія

Mrychko [ Rudyk ] Solomiya 
(28 листопада 1990,
Львів, УРСР, СРСР, тепер Україна  - мешкає
у Києві ) - громадська діячка,  поетка,
композитор, співачка .
До Пласту зголосилася
1 жовтня 2010 р. у
Києві. Належала до
 46 куреня юначок
імені Марусі Богуславки, пластунка учасниця .
Учасниця музичного фестивалів Зоряний
Вітер , Золота Гітара
 ( під час відзначення
95 - ліття Пласту ). Старшопластунка
 ( від 2013 р.) авторка слів , музики та виконавиця пісні Будь іскрою ! Ювілейної Міжкрайової Пластової Зустрічі - 2012,
присвяченій 100 - літтю скавтського пластового руху . Абсольвентка разом з Романком Волянським Крайового Вишколу Виховників ч. 126, який відбувся   12 - 14 жовтня 2012 р. Орієнтувалася на IV курінь УСП -нок
Ті, що греблі рвуть .

Пежанська Любомира

Pezhanska Luibomyra Yaroslava, псевдо "Мурка"
(23 вересня 1908, Тарнопіль, королівство Ґаличина та Володимирія Австро-Угорська імперія, тепер Тернопіль, Україна
 - 2 квітня 2006, Львів,  Україна) - ґромадська діячка .

Донька учителя ґімназії Теофіла Мриц  та
 Євґенії  з родини Черевків. Сестра Івана Мриц та Марії Панківської.
Двоюрідна сестра Ірини Ґалущинської з родини Мриц . Родичка Волянських через Ґалущинських .
Абсольвентка народної школи, Класичної
ґімназії Сестер
 Василіянок у Львові (1926), Львівської торґівельної академії на курсі банківська справа (1928). Працювала
 у Земельному  банку (1928 - 1939), секретаркою медичноґо факультету.
Належала до ґуртка юначок "Меви" полку  (зґодом - куреня ) імені Марти Борецької. Співфундаторка
 ІІ куреня старшопластунок
 "Ті, що ґреблі рвуть " (1926) .
Була в булаві таборів,
які орґанізовував
курінь на оселі "Сокіл "
у 1928 - 1929 рр., в
Розлучі , поблизу Турки (1940), Криниці  (1942). Еміґрувала 1944 до Німеччини, а потім
 ЗДА. Вступила до
Спілки Українських Пластунів Еміґрантів  (1945),
Спілки Українських Пластунів  (1947), Конференції
Українських Пластових Орґанізацій  (1954). Мешкала у Нью - Йорку, Протяґом 27 років очолювала
нью -йоркську стежу куреня, учасниця
проводу вишкільних таборів юнацтва, орґанізаторка
Великодніх базарів та курінних імпрез .
Пластунка сеніора
довір'я.
Її чоловік - пл. сен. Михайло Пежанський, ЛЧ .

Білий Орест

Bilyi Orest  (30 січня
1946, Ауґсбурґ, американська
окупаційна зона Німеччини, тепер земля Баварія, Федеративна Республіка
Німеччина -
 21 листопада 1967 , Детройт, ст. Мічіґан,
ЗДА ) - ґромадський діяч.
Абсольвент Детройтського університету.
Від 1963 р. належав до
ІІІ старшопластунського
куреня "Лісові Чорти"  та Станичної Старшини . Відійшов на Вічну Ватру
у 21 літ . Похований 24 листопада на цвинтарі Mont Oilvet .

Пілецький Дмитро

Pilecki (Pilecky, Piletsky, Piletskyi) Dmytro псевдо
" Пільо - Паламар"
( 20 жовтня 1925,
село Коропець,
Бучацький повіт, Тарнопільське воєводство, Польща, тепер Монастирський район, Тернопільська область, Україна - 9 лютого 1973,
Чікаго, ст. Іллінойс,
ЗДА) - громадський
та політичний діяч, винахідник, інженер - будівельник .
Син Михайла Пілецького. Належав юнаком до
ОУН. В'язень німецького концтабору у Шлюссенбургу. В таборі
Ді Пі 1947 р. вступив до
 ІІІ  старшопластунського
куреня Спілки Українських Пластунів Еміґрантів  "Лісові
Чорти " . Емігрувавши до ЗДА оселився у Чікаго . Приєднався до
Українського Народного Союзу.  Провідник
 станиці Чикаго
(1968 - 1970) . Обирався до
Крайової Пластової Ради Пласту ЗДА. Співробітник журналу "Юнак" . Пластун сеніор довір'я.
Поєднаний родинними зв'язками з Волянськими.
Одружився на Оресті Помірко, донькі відомого чікагзького пластуна Володимира Помірко з сеніорського куреня "Дубова Кора " .
Мав трьох дітей, які також належать до американського Пласту :
Адріяна, Марко та Тетяна.

Ґалущинський Богдан

Galushchynskyi Bogdan , Halushchynsky  Bohdan
(23 серпня 1906, місто
Злочів, Львівщина, королівство Ґаличина
 та Володимирія,
Австро - Уґорська
імперія, тепер
м. Золочів, Львівська область, Україна -
 29 липня 1949, Балтимор, ст. Меріленд, ЗДА ) - ґромадський діяч, інженер - електрик, підприємець . Син Михайла та Іванни Ґалущинських, онук Станіслави Євстахії Волянської. Належав
до ІІІ куреня старшопластунiв та пластунів сеніорів
 "Лісові  Чорти " у
1925 - 1930 рр. Одружився на пластунці Ірині Мриц
з куреня УСП / УПС " Ті,
 що греблі рвуть " . Еміґрував до Німеччини 1944, а потім ЗДА (1949).

УПЮ

UPIU- Улад Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок є друґою
ланкою в структурі спочатку ВПК СУПЕ,
СУП, а тепер Конференції Українських Пластових Орґанізацій , яка була створена 1927 р. й поєднала навколо себе
 11 - 18 - літніх українських скавтів.
Вона була найбільш чисельна у Ґаличині й мала  на кінець 1930 р.
93 куреня та 23 підґотовчих куреня.
У 2015 - 2019 рр. УПЮ КУПО мав такий розвой,
юнацтва :
💥 2015💥
1) Австралія - 41,
 1 мішаний курінь ;
2) Аргентина - 12 , з них
 5 юначок та 7 юнаків 
100 - й курінь ім. пл. сен. Ростислава Ільницькоґо, ЛЧ (мішаний)  :
3 ) Велика Британія - ?,
1 мішаний самостійний ґурток ;
4) ЗДА - 455, куренів 20 ,
 з них : юнаків - 9,
 юначок - 9 ; мішаних - 2 .
 Самостійних ґуртків : юнаків - 5 , юначок - 5 , мішаних - 5;
5) Канада - 214 ;
6) Німеччина - 26 , з них
 у Німеччині - 20, Бельгії - 4, Швейцарії - 2, ІІ курінь
 ім. Андрія Ґарсевича (мішаний)
7) Польща - 32, з них у Польщі - 15, Чехії - 7, самостійних ґуртків : юнаків - 1, юначок - 1, мішаних - 1  ;
8) Україна - 2573, 
куренів : юнаків - 50, юначок - 45, мішаних - 2,
разом - 97 .
Підґотовчих куренів : юнаків - 18, юначок - 17, мішаних - 2 .
💥2016 р.💥
1) Австралія - 43, 
1 мішаний курінь ;
2) Арґентина - 12, 
1 мішаний курінь ;
3) Велика Британія - ?,
1 мішаний самостійний ґурток  ;
4) ЗДА - 421 ;
5) Канада - 242 , куренів - 12 ;
6) Німеччина - 1 мішаний курінь ;
7) Польща - 33, з них
 26 - у Польщі, 7 - у Чехії,
самостійних ґуртків : юнаків - 1, юначок - 1, мішаних - 1;
8) Україна  - 3746, 
куренів - 158 .
 💥2017 р. 💥
1) Австралія - 58,
 1 мішаний курінь :
2) Арґентина - 9, 
1 мішаний курінь ;
3) Велика Британія - ?,
1 самостійний мішаний  ґурток ;
4) ЗДА - 477 ;
5) Канада - 255, куренів юнаків - 5, юначок - 5, мішаних - 2 ;
6) Німеччина - 27, 
1 мішаний курінь ;
7) Польща - 38,
самостійних мішаних ґуртків : юнаків - 1, юначок - 1, мішаних - 1;
8) Україна - 3589 - 2861, 
140 куренів, з них 
юнаків - 48, юначок - 38, мішаних - 8, решта 
 46 - занепалі .
Підґотовчих куренів :
юнаків - 13, юначок - 21, мішаних - 4.
Самостійних гуртків:
юнаків - 36, юначок - 37,
мішаних - 15 .
💥2018 р.💥
1) Австралія - 37, 1 мішаний курінь ;
2) Аргентина - 13, 
1 мішаний курінь ;
3) Велика Британія - 37,  самостійних  ґуртків : юнаків - 1, юначок - 1, мішаних - 1 ;
4) ЗДА - 520 ;
5) Канада - 253, куренів юнаків - 5 , юначок - 5 , мішаних - 3 ;
6) Німеччина - 25,
1 мішаний курінь ;
7) Польща - 37, самостійних ґуртків : юнаків - 1, юначок - 1, мішаних - 1  ;
8) Україна - 3816 - 3352,
 141 курінь, з них 
юнаків - 49, юначок - 38, мішаних - 8, решта  
46 - занепалі.  
Підготовчих куренів :
юнаків - 14 , юначок - 20, мішаних -  5 .
Самостійних ґуртків :
юнаків  - 45, юначок - 47,
мішаних - 22 .
💥2019 р.💥
1) Австралія - 37, 1мішаний курінь ;
2) Аргентина - 12, 1 мішаний курінь ;
3) Велика Британія - 43, самостійних ґуртків : юнаків - 1, юначок - 1, мішаних - 1 ;
4) ЗДА - 529 ;
5) Канада - 247,
12 куренів : юнаків - 5, юначок - 5, мішаних - 2;
6) Німеччина - 24 , 
1 мішаний курінь ;
7) Польща - 21, самостійних ґуртків : юнаків - 1, юначок  - 1, мішаних - 1 ;
8) Україна - 3534, куренів 
юнаків - 50, юначок - 38, мішаних - 8.
Підготовчих куренів :
юнаків - 14, юначок - 20,
мішаних - 7 .
Самостійних гуртків :
юнаків - 50, юначок - 48,
мішаних - 23.

Книга гуртка

Knyga gurtka - збірник документів щодо розвою найменьшої пластової клітини Уладу Пластунів Юнаків й Пластунок
Юначок, яка є власністю Конференції Українських Пластових Організацій , яка складається з книг :
гурткового, судді, скарбника, писаря, хронікаря. Відповідає 
за неї гуртковий - провідник гуртка . Вона зберігається у гуртку до його розв'язання, а потім передається в архів Крайової Пластової Старшини . Одна її 
постійно оновлювана оцифрована копія надсилається кожні три місяці до електронного архіву КУПО.