П'ясецький Андрій

Piasetskyi Andriyi, Pyasetsky Andrie
( 27 серпня 1909, село Реклинець, Жовківський повіт, Львівщина, королівство Галичина та Володимирія, Австро - Угорська імперія , тепер Сокальський район, Львівська область, Україна - 《... 》Продовження читайте
тут ⤵
Мемуари скаута / Memoirs of scout

Вишневський Вячеслав

Vyshnevsky, Vyshnevskyi Viacheslav, псевдо "Самітний Вовк" 
[Samitnyi Vovk]
(14 ґрудня 1928, Орлa, Більський повіт, тепер Подлаське воєводство,
Польща - мешкає у
Нью- Йорку, ЗДА) - церковний та ґромадський діяч .
Абсольвент духовної семінарії у Варшаві, а потім політехнічноґо університету в Штутґарті (Німеччина) та Паризької Академії мистецтв (Франція). Один з редакторів журналу «Блаґовісник» (Париж), належав до  управи ЦЕСУС (1952 - 54).
Старший пластун (від 1945 р.), а зґодом пластун сен. кер. Ґолова Крайової Пластової Старшини у Франції та Тунісі
(1954 - 1965). Еміґрував
 до ЗДА 1965, ґенеральний секретар Ґоловної Пластової Булави, обирався на посади в КПС США, керівник Пластової фундації ( Нью - Йорк, 1968 - 1976). Відзначений Орденом Вічноґо Воґню в золоті . Був в редакційній колегії Thousand Years of Christianity in Ukraine (1992), " Матрилоґії українських церков » (1987) . Провідник прихильників
 музею - пам'ятника  в Савт Бавнд Брукі
 [South Bound Brook ] . Очільник парафіальної ради катедри Святоґо Володимира (Нью - Йорк, 1996 - 1997) .

Левицький Осип

Levytsky Osyp ( 21 грудня 1886, с. Вербіж Нижній, Коломийський повіт, королівство Галичина
 та Володимирія,
Австро - Угорська
 імперія, тепер Коломийський район, Івано - Франківська область, Україна -
11 червня 1973,
 Форт Вейне (Fort юWayne), ст. Індіана,
ЗДА) - педагог, професор, військовий та громадський діяч. Навчався у Коломийській  гімназії (1898 -1902), абсольвент Львівської академічної гімназії (1905), Львівського
 (1909) та Грацького університетів  (1913), Учасник І світової
війни 1914 - 1918, поручник австро - угорської армії.
Ад'ютант та
перекладач австрійського
військового представника у Києві (1918). Повітовий комендант у Рогатині, ад'ютант коменданта Окружної військової команди в Бережанах. Сотник УГА,
начальник Пресової квартири Української Галицької Армії (1919),
 у липні того ж року - старшина особливих доручень при Начальній команді УГА . Працював
учителем (від 1920 ), а потім директором української гімназії
у Станіславові
 (1934-1939,1941 - 1944), учитель в Криниці
 (1944), Відні (1944 -1948), Зальцбурзі (1948 -1949). Провідник Учительської громади.
Юнаком вступив до
Пласту 1912 р.
Старший пластун, пластун сеніор скавтмайстер
 І сеніорського куреня
ім. Степана Тисовського
(від 1930). Засновник пластових гуртків
й куренів на
Станіславівщині (наприклад, ХІ юнацький курінь ім. Івана
Мазепи, ХІІ курінь юначок ім. княгині Романової та ХХІІІ
 ім. Ганни Барвінок
 в учительській
 гімназії Сестер
Василіанок (1922)
 разом із своєю
 дружиною Надією Ульяною Левицькою). Активний діяч Окружної
Пластової Ради у Станіславові (1920-1939).
Редактор журналу «Український Пласт»
(1920 - 1924).
Учасник
станіславівського мисливського
товариства "Ватра "
 (від 1925), згодом
обраний  головою Львівського українського мисливського товариства "Тур" , котре знаходилось на вул. Домнжанська, 11
 й активістом якого
були : судовий радник
Е. Барановський,
урядовці В. Гірняк,
І. Левицький, лікар
М. Козак,Р. Яросевич,
поет Роман Купчинський. Сприяв виданню керівниками журналу "Новий час" 27 березня  1937 р. першого україномовного часопису про мисливство "Ловецтво" (існувало до 1939).
З Австрії емігрував
до ЗДА, де мешкав в
 м. Чікаго, працюючи в товаристві "Самопоміч".
Фундатор й директор Чікагської школи українознавства
(1949 - 1973) при церкві Святого Миколая, інспектор українських шкіл Українського Конгресового Комітету Америки на теренах
 ст. Іллінойс, Мічіган
й Огайо 1954 - 1962 . Сприяв розбудові
станиці Пласту в Чікаго. Належав до Братства Українських Січових Стрільців. Автор
 спогадів «Галицька
Армія на Великій
 Україні» (1921), член редакційної колегії
історії «Українська Галицька Армія» в
двох томах (1960), «Альманаху Станіславівської
землі» (1975) .

Саєвич - Риндик Ліда

Saevyсh Ryndyk Linda 
(19..?, Чікаго, ст. Іллінойс, ЗДА - мешкає в цьому
ж місці ) — співачка, громадська діячка . Навчалася в Чикагській українській школі, належала до Пласту . Разом з Богданом Бухваком створила відомий у США серед українців дует «Лідан»
[ Lidan ], який виступав
 на оселі Союзівка, ст.
Нью - Йорк, Міннеаполісі та  інших американських містах й видав
1984 р. свою знамениту
платівку.

Начальний Пластун / Начальна Пластунка

Nachalnyi Plastun / Nachalna Plastunka
- провідник або провідниця
Конференції Українських
Пластових Орґанізацій,
які мають значні звершення в професійному, ґромадському та особистому житті, ґарну пластову поставу й є
яскравими взірцями - символи українського скавтинґу, його єдності, безперевної дії Пластової Ідеї,  Обіту та Закону .
Список Начальних Пластунів, ЗДА  :
1) 🌟 пл. сен. Северин Левицький, Тис
(псевдо " Сірий Лев" )
🔥🙏 :
💥Верхований Отаман:
1921- 1947;
💥Верховний Пластун :
1947 - 1954,
💥Начальний Пластун
1954 - 1962 ;
2) 🌟 пл. сен. Юрій П'ясецький, ЛЧ  (псевдо
 " Прасьоліс")🔥🙏 :
 1972 - 1991 ;
3)🌟 пл.сен. Любомир Романків , СМ 1997 - 2016 .

Пласт на Рівненщині

Rivnenska okruga - так називається терен діяльності пластунів та пластунок у Рівненській області, України. Більше про їх діяльність можна дізнатися тут : ⤵
💥 Рівненська округа 💥 .

ВРСК

Велика Рада Скобиного Круга - світова референтура
кадри зв'язкових
куренів Уладу Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок (УПЮ) Конференції Українських Пластових
Організацій (КУПО) ,
 які мають ступінь кваліфікаційного
вишколу ІІ ( КВ - ІІ ) .
Була заснована
 в Детройті вересневого 1973 під час Зборів КУПО . Фундаторами її стали пластуни та пластунки, які на той час
мали КВ- ІІІ УПЮ.
Реєстр ВРСК станом
на 1 вересня 2016 р. Б. :
Провідник Великої Ради Скобиного Кругу 1973 — 1976 : Петро Содоль, заступниця - Люба Крупа .
1) Гладкий Ярослав 1955 ЗДА, 🔥1996
2) Коренець Ганка      »         »     🔥 1993
3) Навроцька Дарія     »  Канада » 🔥1984
4) Янів Володимир      »   ФРН     » 🔥19 ?
5) Фіґоль Атанас *       »   ФРН    » 🔥1993
6) Бережницький Олександр, ЗДА » ?
7) Бобків Григорій     »   ЗДА     » ?
8) Власенко Анна       »       »         » ?
9) Бойчук Дарія           »       »         » ?
10) Бурачинський Ераст * 1955  ЗДА  »🔥 2008  
11) Ганушкевський Богдан » Канада »
12) Ґела Степан        »   Канада »
13) Дурбак Тарас    »  ЗДА
» 🔥
14) Жуківський Анатоль 1955 , Австралія » ?
15) Климкович Софія » Канада 🔥1993
16) Копач Роман          »         »     🔥 ?
17) Кравців Богдан      »  США    » ?
18) Кульчицький - Ґут, Євген » » 🔥?
19) Олесницький Роман » Австралія, 🔥?
20) П'ясецька Ольга » Канада » ?
21) П'ясецький Юрій » »            🔥1975
22) Рак Ярослав            »  США   🔥?
23) Салабан Богданна »     »       🔥 1976
24) Сенчук Роман         »      Канада » ?
25) Старосольський Юрій » США 🔥 1991 , Начальний Пластун
26) Тарнавський Омельян » Канада, 🔥?
27) Турчик Віталій » Австралія » ?
28) Чайківська Ірина » ЗДА, 🔥 1998
29) Штундер Дмитро » Канада вибув
30) Кузьмович Ольга »
 ЗДА, 🔥 2012
31) Бакалець Володимир » » » ?
32) Бережницька Оксана » » » ?
33) Василик Михайло » Аргентина » ?
34) Гриневич Ігор        » Канада вибув
35) Гевко Любомир      » США , ВВ ?
36) Крижанівський Юліян » » » ?
37) Коропецька Наталія      » » » ?
38) Павлюк Микола » Канада вибув
39) Ференцевич Юрій » США 🔥2012
40) Бень Тереза             »   »      » ?
41) Ганас Лідія          1957 »     »
42) Ґенґало Оксана   »      »     »
43) Кравців Ірина     »       »     »
44) Логаза Марія       »       »     »
45) Кульчицька Фалина » »  »
46) Макаревич Наталія  » »   »
47) Парубчак Ольга         »  »  »
48) Сатуринська - Мриц Анна » » »
49) Лисобей Христина » » » ?
50) Семків Юрій     1960 Австралія
51) Савчак Роман    »           »
52) Соловій Богдан  »           »
53) Шкандрій Ростислав » »
54) Якубович Дарія    1963 ЗДА
55) Бойдуник Дарія       »     »      
56) Качмарська Ольга  »     »        »
57) Ковач Христина      »     »      
58) Костів Люба              »     »        »
59) Крупа Люба               »    »         »
60) Литвин - Заєць Галина »        »
61) Масюк Наталія           »   »      
62) Соневицька Наталія »  »      
63) Ганкевичич Іванна   »  »      
64) Турула Дарія                »  »      вибула
65) Ширай Валентина     »  »    🔥
66) Кравців Микола       »  »     вибув
67) Левицький Роман   »  »       🔥
68) Раковський Ігор      »  »
69) Содоль Петро           »  »
70) Палієнко Василь    » Канада,🔥 1991
71)  Зорич Ярослава     1964  »  
72) Медвідський Богдан  »   »
73) Стецура Ігор           »    »  вибув
74) о. Івашко Володимир »   »   🔥
75) Ґаврачинська Надія 1966 »  »
76) Гафткович Надія         » ЗДА »
77) Коваль Анета               »   »      »
78) Онишкевич Ляриса   »   »      »
79) П'ясецька Ірина          »   »      »
80) Український Юрій     »   »      »
81) Хамула Галина            »   »     🔥2004
82) Яцура Зенон                »    » вибув
83) Завадович Наталія   »    » 🔥
84) Завадович Роман      »   »🔥
85) Навроцька Христина »  »
86) Андрушків Роман     1967 »
87) Горбачевська Дора     »     »
88) Онуфрик Зенон            »     »
89) Ставничий Ярослав     »    »
90) Ференцевич Христина »   »
91) Юрчук Оленка                »    »
92) Гула Іван                           »    »
93) Корнага Володимир      »    »
94) Король Ігор                      »    »
95) Кришталович Ярослав »   »
96) Ганкевич Марія             »     »
97) Король Стефа                 »     »
98) Баранська - Січинська Марія 1968 »
99) Смик Володимир » »
100) Боровик Марта   »  »
* Племінники Олекси Волянського
🌟 Список постійно доповнюється. 🌟

Ґриців Роман

Grytsiv, Hrtsiw, Hrytsiv Roman (23 вересня
1958, Філадельфія, ст. Пенсільванія - мешкає
тепер  в Детройті, ст. Мічіґан, ЗДА) -
інженер - будівельник, педаґоґ, ґромадський
діяч .
Продовження статті читайте у Скавтопедії / Scavtopediya .

Пастернак Северин

Pasternak Severyn , псевдo «Дід Яків» (26 вересня
1899 , с. Вацовичі, Дрогобицький повіт, Львівщина, королівство Галичина, Австро - Угорщина , тепер Львівська область, Україна - 14 березня
1994, Львів, Україна) — геолог, палеонтолог, педагог, громадський
діяч .
Батько : Іван , греко - католицький священик .
Брат : Ярослав, археолог.
Навчався в Академічній українській гімназії у Львові. 1913 вступив до Пласту, належав до
I куреня УПЮ
 ім. П.Сагайдачного . Учасник Першої світової війни на австро - італійському фронті,
де був поранений. 1919 приєднався до УГА, працював у «Пресовій квартирі» , долучився до видання «Козацького голосу». Мав звання підхорунжого. Емігрував до Чехословаччини . Підтримував видання комбататського
журналу «Український
скиталець» . 1927 закінчив Вищу гірничу школу у Пшибрамі й здобув фах гірничого інженера. Повернувся
до Львова, де працевлаштувася викладечем у ремісничому училищі. Проводив геологічну розвідку корисних копалин Галичини, збирав колекцію для Природничого музею наукового товариства ім.Т. Г. Шевченка. Доцент геологічного факультету Львівського університету, працівник Львівського природознавчого музею АН УРСР (1939 - 1941). Старший науковий співробітник Львівського університету,
досліджував нафтові родовища Львівської області (1944 - 1947). Кандидат наук (1947),
доктор геологічно- мінеральних наук (1962). Старший науковий співробітник Інституту геології та геохімії горючих копалин
АН УРСР (з 1963 ) . Викладач на кафедрі історичного геології і палеонтології геологічного факультету Львівського університету ім. І. Франка .
Відроджував Пласт в Україні з 1990. Пластун сеніор. Про нього написав 2011 р. статтю друг Тато на сайті
КБ УПС .
Автор праць : «Теорії поставання рудних жил
 й їх вплив на гірництво», 1928, «Спроби відновити вугільний промисел в Глинську»,1929, «На копальні золота»,
1929, «Мінеральні джерела в Черчі»,
1930, «Джерела енергії західноукраїнських земель (ропа, земний
газ, вугілля), 1931, «Вибухи на копальнях», 1931, «Відкриття нових родовищ корисних копалин на західноукраїнських земель»,1932, «Початки каменярської промисловості на західному Поділлі»
1973, статті в «Палеонтологічному збірнику», співредактором якого
був з часів його заснування, «Нові знахідки органічних залишків у керні свердловин», 1993
(у співавторстві
з Л. Т. Бойчевська, Р. Радоічіць) .

Ґавдида Іван

Gavdyda Ivan , псевдо «Ґетьман», «Лісовий»
 ( 20 вересня 1966 ,
 с. Саранчуки, Бережанський район, Тернопільська область, УРСР,  СРСР, тепер
Україна - 30 серпня 2003, Київ, Україна) - педаґоґ, ґромадський та політичний діяч . Продовження статті читайте на сторінках проекту Скавтопедія / Scoutpediya .

Бойдуник Ярослав

Boidunyk, Bojdunyk
Yaroslav (1910, королівство Галичина та Володимирія,
Австро - Угорська імперія, тепер Україна - 6 червня 1991, Нью - Йорк, похований на цвинтарі Св. Духа в Гемтонбурзі, ЗДА) — політичний та громадський діяч . Належав до УВО, Легіону Р. Сушка. Емігрував до ЗДА. Активний діяч
ОДВУ .
Дружина : Дар'я з
родини Рабій
[1914 — 1996] — громадська діячка, пластунка.
Один з фундаторів куреня
УСП / УПС «Загін Червона Калина». Пластун сеніор керівництва. Голова Крайової Пластової  Старшини США  1967 - 1971, очолював Головну Пластову Раду. Будівничий та адміністратор пластової оселі «Вовча Тропа». Нагороджений Орденом Св. Юрія в золоті.

Бігун Микола

Bigun Mykola
(13 січня 1901, Струтин Нижній, Долинський повіт, Станіславівщина, королівство Галичина
та Володимирія, Австро - Угорська імперія, тепер Івано-Франківська область, Україна - 25 березня 1978, Клівленд,
 ст. Огайо, ЗДА ) -громадський та політичний діяч . Учасник Листопадового
зриву 1918 у складі стрийської пластунської сотні, вступив до УГА.
 1921 став одним з засновників окружної команди УВО. В'язень польських (двічі) та німецьких концентраційних діячів. Емігрував 1950 до ЗДА, обраний краєвим провідником ОУН (м), належав до проводу
ОДВУ .

Гвозда Іван

Gvozda Ivan 
( 20 лютого 1928 р.,
 с. Височани , Сяніцький р- н, Польща -  6 червня 2016 р. Сиракузи, штат Нью - Йорк, ЗДА) - громадський діяч , педагог, історик. Продовження читайте далі на сторінках Мемуарiв скаута / Memoirs of scout

Ґладилович Адольф

 Gladylovch Adolf  
(14 березня 1913 р., Дрогобич, королівство Галичини та
Володимирії, Австро - Угорська імперія, тепер Дрогобицький район, Львівська область,
Україна  -201..?, Монтреаль, провінція Квебек, Канада) - громадський діяч,  почесний пластун
сеніор ХІІІ куреня УПС "ДУБОВА КОРА" 13  , провідник Крайової Пластової Ради
 в Австрії, Тунісі , станичний у Монреалі, провінція Квебек,
Канада. Доклав багато зусиль до створення та
 розбудови пластової
оселі "Батурин".

Ґотуйсь

Gotuyis! - журнал, створений Ґоловною Пластовою Булавою Новаків Пластунів та Новачок Пластунок Конференції Українських Пластових Орґанізацій у

Канаді. Друкувався згодом 

в Україні. Припинив своє існування через занепад праці його редакторів 

та  брак коштів. В електронному виґляді зберігається лише архів

часопису . 

Кандиба Олег

Kandyba Oleg
( 31 липня 1944 , Німеччина - 19 вересня  2012 , Оттава, Канада) -фізик, громадський діяч.
Син пл. сен. Олега Ольжича.
Продовження статті читайте на сторінках Мемуарів скаута/Мemoirs of scout

Ставничий Микола

Stavnychyi Mykola 
(19 листопада 1927, Коломия, Станіславівське воєводство, Польща, тепер Івано - Франківська область, Україна   - 17 жовтня 2019, м. Вашингтон
окруґ Колумбія, похований на цвинтарі Кедар Хілл, Сютленд, ст. Мериленд, 

ЗДА ) - громадський діяч.
Батько : Роман Ставничий - адвокат й диригент
хору «Боян», комбатант  УГА, громадський діяч.

Мати: Марія Чайковська. 

Її батьком був коломийський адвокат Андрій Чайковський .
Брат : Андрій.
Навчався в Коломиї . До підпільного Пласту (ВСУМ) вступив 1941. Учасник табору в Пасічній (1942). 1944 емігрував з родиною до Відня (Австрія), потім Німеччини (село поблизу Аугсбурга). Згодом

поселився в таборі Ді - Пі
м. Карльсфельд, Баварія). Там познайомився з пл.
 сен. Петром П'ясецьким,

 на псевдо Пік й приєднався до СУПЕ (осінь 1945, у 8 класі гімназії, гурток «Лиси» І куреня УПЮ імені
Івана Богуна ). Весною 1946 
 старшопластунуном.
Студент Мюнхенської українського університету 1946 - 1949. Мешкав в студентському гуртожитку та Берхтесгадені. 1949 виїхав до ЗДА. Оселився поблизу Пітсбургу, а 

потім в Баффало. Комендант І Свята Весни

 на «Новому Соколі».
1956 переїхав до Вашингтону й разом зі своєю дружиною Іриною Ростиславою з родини Петрик та пл.сен. Тереня
Шарко - Бень заснував там станицю Пласту й став її
першим провідником

( 1956 - 1958) .

Батько👍 пл.сен. Ярослав👍 , Петра, Тамари, Тетяни. 

Відеоканал «Пластопедія»

18 серпня 2016 р. приятелем Конференції Українських  Пластових Організаціїй Романком Волянським  був створений
відеоканал «Пластопедія» .
Сильно! Красно! Обережно! Бистро!
Хай зберігається історія Пласту літ триста !

Хамула Галина

Hamula Galyna -
пластунка  ІІ сеніорського куреня "Ті, що греблі рвуть" імені Лесі Українки. Більш докладніше про
неї можна дізнатися, переглянувши
Мемуари скаута / Memoirs of scout  .

Гладишевський Євген

Gladyshevsky Evgen 
(14 квітня 1924,
с. Реклинець, Жовківський повіт, Львівщина, Польща, тепер Львівська область, Україна - 6 серпня 2012,
Львів, Україна) — хімік, педагог, громадський діяч.
Батько : Іван, шкільний вчитель, належав до УГА.
Навчався в Академічній гімназії у Львові (1938 - 1941), куди потрапив
 за рекомендацією ст. пл. Андрія П'ясецький, ЛЧ, який товаришував з його батьком. Учасник підпільного пластового табору на Остодорі, поблизу с. Підлюте
( літо 1938 ). Студент Львівської політехніки
(1941 — 1945 ), Львівського університету ім.
 І. Франка,факультет
 хімії, в якому згодом  працював довгий час . Доктор хімічних наук, професор, співзасновник Львівської наукової кристалохімічної школи «Кристалохімія інтерметалічних сполук», заслужений діяч науки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Пластун сеніор станиці Львів до відходу на Вічну Ватру .

П'ясецький Петро

Piasecky Peter, Pyasetsky Piter, Petro, псевдo «Пік» або «Пікусь» 
(8 липня 1904, с. Хоросно Старе, Бродівський повіт, Львівщина, королівство Галичини та Володимирії,
Австро-Угорська імперія, тепер Пустомитівський район, Львівська область, Україна - 2 червня 1988,
Іст Нортхпорт [East Northport], похований
на цвинтарі Святого Андрія в Савт Бавнд
 Брук, штат
Нью-Йорк, ЗДА) — інженер - лісник, громадський діяч . Двоюрідний брат пл.сен. Андрія та пл. сен.Юрія П'ясецьких, ЛЧ. Закінчив гімназію, навчався у Львівській політехніці , на факультеті рільництва - лісництва
(1926 — 1932). Вступив
до Пласту 1922. У 1925 став співзасновником
ІІІ  куреня УСП/УПС
 «Лісові Чорти» . Співорганізатор окружних пластових
таборів на Соколі (1924 - 1930).
Належав до УВО. Працював надлісничим (1935 — 1944), управителем лісів Митрополита Андрея Шептицького
 у с. Якторів - Унів
(1941 - 1944), директор лісів та лісостепів Перемишлянського й Романівського повітів (1941). Еміґрував до Австрії (1944  - 1945),
 потім Німеччини
 (1945 — 1949). Перебував у таборі Ді - Пі (Карлсфельд, Баварія) ,
де відродив пластові гуртки і курені , долучився до відновлення Сюзу Українських Пластунів Еміґрантів
(СУПЕ ). Переїхав до ЗДА 1949. Обраний головою Товариства українських лісників та деревників, член ТУІА.
Входив до складу проводу куреня «Лісові Чорти» (1925 — 1982).
Пластун сеніор. Пластовий станичний у Нью -Йорку.
Автор кількох посібників для пластунів.

Петріна Роман

Petrina Roman (18 травня 1901, м . Стрий, Львівщина, королівство Ґаличини та Володимирії, Австро-Уґорська імперія, тепер Львівська область,
 Україна - 24 березня
1976, Йонкерс, ст.
Нью - Йорк, ЗДА) — хореоґраф, ґромадський діяч. Навчався у Стрийській гімназії.
1 листопада 1918 р. у складі пластунської
сотні Січових Стрільців зайняв Стрий.
Абсольвент старшинської школи, підхорунжий
УГА у ІІІ сотні зв'язку Ґалицького корпусу. Належав до УВО та ОУН . За проукраїнські політичні погляди
 зазнав репресій з боку польської влади.
1942 -  1944 викладав курси українськоґо народноґо танцю у
Стрию. Переїхав до Німеччини 1944.
Мешкав в таборі Ді Пі,
 де орґанізував танцювальний ґурток. Долучився до відродження Пласту у Німеччині. 1950 еміґрував
до ЗДА. Оселився в
Нью -Йорку. Створив школу українськоґо народного танцю .
Належав до старшопластунськоґо,
 а зґодом сеніорськоґо куреня «Заґін Червона Калина» , Спілки Українських Пластунів Еміґрантів (1945 - 1947),
Союзу Українських Пластунів  (1947 - 1954), Конференції Українських Пластових Організаціїй  (1954 - 76).

Вічна Ватра

Vichna Vatra - цей вислів вживається щодо пластунів та пластинок, які вже померли. Наприклад, переґлянувши  ⤵🔥

👍 Мемуари скаута   👍 можна

дізнатися про таких пластунів - священиків Української Ґреко - Католицької Церкви.

Селепина Артемій

Selepyna Artemyi
(2 листопада 1903,
Волинь, Російська
імперія , тепер
Україна - 2 липня 1994, Сомерсет, похований на цвинтарі Святого Андрія
 у Савт Бавнд Брук,
Нью -Джерсі, ЗДА) — громадський
та церковний діяч. Навчався в Духовній семінарії у Крем'янці
 (1921 — 1929), Варшавському університеті, на факультеті
богослов'я , здобув ступінь
 маґістра (1929 — 1933) .
Архиєпископ поліський та пінський УПЦ Олександр висвятив його на священика. Зазнав переслідувань з боку польської влади за використання
української мови
під час богослужінь.
1942 отримав від єпископа Полікарпа
сан протопросвітера, хрест заслуги й титул місіонера Луцько -Ковельської єпархії. Секретар кир В'ячеслава . Емігрував до Німеччини. Належав до консисторії кир Мстислава, канцлер кир Ігоря, настоятель
церкви Української Робітничої Сотні в
таборі Ді Пі (Гіссен). Капелан православних пластунів, до відходу на Вічну Ватру. Переїхавши до ЗДА, працював як робітник . Згодом отримав доручення
від кир Мстислава організувати
місіонерську діяльність. Заснував церкви в
Лос- Анжелісі, Вестбурні. Очолював парафії в
Лонг Айленді, Іст Медов, Ньюарку та Ірвінгтоні,
 ст. Нью- Джерсі . Голова консисторії 1971. Працював 9 літ в катедрі Св. Трійці у Нью - Йорку,
 а потім - заступником настоятеля церкви Св. Андрія Первозванного
 в Савт Бавнд Брук. Сприяв будівництву
Дому української культури. Голова Наукового богословського інституту.

Плав'юк Микола

Plavluk, Plaviuk Mykola
(5 червня 1925, с. Русів, Станіславівське воєводство, Польща, тепер Снятинський район, Івано - Франківська область  -
10 березня 2012 ,
м. Гамільтон,
похований на
цвинтарі Святого Вододимира в Оуквілі, провінція Онтаріо,
Канада) - видавець, громадський й політичний діяч.
До підпільного Пласту вступив 1930-х роках . Емігрував до Німеччини 1944, мешкав в табор Ді Пі. Приєднався до відродженого Союзу Українських Пластунів Еміґрантів 1948. Переїхав до Канади 1950, мешка у Монтреалі .
Обраний крайовим комендантом  УПЮ Канади, заступником голови Головної
Пластової Булави,
Головний булавний Уладу
Пластунів Сеніорів. Належав до куреня
 « Лісові Чорти».  Був зареєстрований  у Світовому реєстрі
Великої Ради Скобиного Круга зв'язкових куренів  Уладу Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок із ступенем КВ - ІІ під № 38, згодом викреслений. Пластун сеніор керівництва.
Член ОУН (м) (з юнацьких
років,  згодом Провідник), УРП, співзасновник  Світового Конґресу Українців (СКУ), Президент УНР
 (1989 - 1991) в екзилі. З 1991 поселився в Україні. Заснував  у Києві видавництво імені Олени Теліги.
Автор числених праць, мемуарів.

Бурачинський Ераст

Burachynskyі Erast 

 (20 березня 1920, Чернівці, Буковина, королівство Румунія , тепер Чернівецька область, Україна - 2008, Чікаго, ст. Іллінойс, ЗДА) -лікар, співак, диригент, громадський діяч. 

Батько: Тит - Євген Бурачинський

(1880, с.Криворівня, Станіславівщина, королівство Галичина та Володимирія , 

Австро - Угорська імперія, тепер Верховинський район,

Івано - Франківська обл., 

Україна - 1968, Тчев, Польща) - лікар

(хірург, отоларинолог), 

громадський  діяч.

Мати: Зеновія Левинська 

(1890 с. Вовківці, кор. Галичина та Володимирія, Австро-Угорська імперія, тепер Борщівський район, Тернопільська область, Україна - 1970,

 Польща) - вчителька, громадська діячка в Чернівцях та Львові. Виийшла заміж за 

Тита - Євгена 

Бурачинського 1911 р.

Брати : 

1) Мирослав - Андрій (1912, Чернівці, ерцгерцоргство Буковина, Австро-Угорська імперія - 1987, Івано-Франківськ, УРСР, СРСР) - лікар, перекладач, громадський діяч, пластун. Більше 

про нього дізнайтесь

💥 тут. 💥

2) Нестор - Богдан 

(1917, Югославії — 1941?) — бухгалтер, володів німецькою мовою.

Мобілізований до радянської армії

 під час ІІ Світової війни. Потрапив

 у німецький полон. Працював конюхом в німецького фермера. Подальша доля  невідома.

Дядьки / тітки : 

1) Андрій Б. 

(10 вересня,1863, с.Криворівня, кор. Галичина та Володимирія, Австро - Угорська імперія, тепер Україна - 10 березня 1941, П'ятра - Нянц, королівство 

Румунія) — лікар, належав до УГА, громадський діяч.

2) Осип Б. ( 21 серпня 1877, с. Криворівня, кор. Галичина та Володимирія, Австро - Угорська 

імперія, тепер 

Україна - 29 лютого 1948, Хойніце, Польща) — адвокат, суддя, політичний діяч.

  3) Марія Волянська

 (1865, с. Криворівня, Станіславівщина, королівство Галичина та Володимирія,  Австро-Угорська імперія, 

тепер Верховинський район, Івано-Франківська область, 

Україна - 18 жовтня 1935,

 с. Соколівка, Польща, тепер Косівський район, Івано- Франківська область, Україна ) — фольклористка, громадська діячка ,

фундаторка й членкиня Товариства руських 

жінок, приятелька 

Пласту. Сестра Тита - Євгена Бурачинського, дружина Олекси Волянського, громадського й церковного діяча, пластового приятеля, пароха с.Криворівні, 

друга Івана Франка та його родини.

4) Цецилія Куровець 

(1860, с.Криворівня, 

королівство Галичина та Володимирія, Австро - Угорська імперія, тепер

 Івано - Франківщина, 

Україна - 30 квітня 1924, Львів, Польща, тепер Львівська область, Україна) — громадська діячка, фольклористка, членкиня Товариства руських жінок. Співпрацювала з Іваном Франком. Сестра Тита Б. Дружина Івана Куровця (1863 — 1931), лікаря, громадського й політичного діяча.

Дружина: Марія Лунів, емігрувала до Німеччини, перебувала в таборі Ді Пі, виїхала на заробітки до Великобританії. Разом з 

Б. Е. переїхала до Австралії, потім ЗДА.

Донька : Роксоляна 

(1943 - мешкає у ЗДА) — бібліотекарка, педагог, громадська діячка. Дитячі роки провела з бабусею 

у Відні (Австрія). Мешкала в Австралії та ЗДА, навчалася в Іллінойському університеті (Урбан - Шампейн), здобула ступінь бакалавра та магістра. Працювала в бібліотеці Конгресу (Вашингтон), потім викладачем української мови в Інституті іноземних мов (Арлінгтон, Вірджинія), російську й німецьку в Мансфільдському коледжі (штат Пенсільванія). В університеті Вандербільта, на відділі славістики

(м. Нашвіл , штат Теннесі) захистила докторську дисертацію на англійській мові : « Тема свободи в житті і творчості Марко Вовчок (травнь 1977) . Знайшла роботу у відділі позашкільної освіти видавництва Мак Грю Гіл (Вашінгтон).

Його батько 1925 переїхав разом з родиною до Львова , де очолив хірургічний відділ Народної лічниці 

( згодом став її директором), опікуном якої був Великий Добродійні Пласту , митрополит УГКЦ Андрей Шептицький .

Навчався у Львівській український академічній гімназії та університеті, на медичному факультеті (1938 — 1944) й Вищому музичному інституті ім. А. Лисенка (клас фортепіано і диригування). Співав в хорі «Сурма», хорах Успенської церкви та Соборі Свяого Юра. Практикувався у німецьких військовому шпиталі у Львові , загальному шпиталі Перемишля.  Юнаком вступив до Пласту. Належав до куреня « Ватага Бурлаків», який

 у повному складі зголосився до дивізії «Галичина» у червні 1944. В битві під Бродами 22 липня потрапив у радянський полон, лікував поранених. Перебував у концтаборах

 (1944 — 1949) під іменем Еріха Мюллера. Лікував полениних німців та італійців. Після звільнення з ув'явлення отримав дозвіл виїхати з СРСР  до Німеччини, де мешкав в таборі Ді Пі (Ділінген), займався лікуванням таборовиків, був дирегентом хору.

Емігрував разом з родиною до Австралії 1950. Працював  лікарем

 у таборі емігрантів

 (м. Бонкегіль, 1950 - 1952), провідник української громади, керівник хору

 у м. Водонга (штат.Вікторія). Переїхав 

в м. Аделаїда (ст.

Південна Австралія), де займався лікарською практикою. Активно розбудовав Пласт ,

Голова Крайової Пластової Старшини, булавний Уладу Пластунів Сеніорів. Австралії . У світовому реєстрі Великої Ради Скобиного Круга  зв'язкових  куренів Уладу Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок

 із ступенем КВ-ІІ зареєстрований 1955 р. 

під №10. 1958 виїхав до ЗДА. Влаштувався на роботу лікарем в 

м. Дайвернон (1960 - 1962), а потім у м. Мейвуд, Maywood, поблизу Чікаго). Пластовий станичний в Чікаго (1961 - 1962). Пластун сеніор керівництва, належав 

до Х куреня 

УПС « Чорноморці»

 ім. Св. о. Миколая. Нагороджений Орденом Св. Юрія в золоті. Співав

 у хорі «Славута». Провідник чіказького відділу Українського Лікарського Товариства Північної Америки . Член Американської академії родинних лікарів. Голова товариства «Обнова»

 (1965 - 1966 ). Був дирегентом хору.

Автор медичних праць, спогадів .

Менцінський Юрій

Mencinskyj Yrii, Mentsinskyi Yurii (листопад, 1885, c.Фельштин, Самбірський повіт, королівство Галичина та Володимирія, Австро - Угорщина, тепер Самбірський район, Львівська область, Україна - 14 червня 1974, Чикаго, ст. Іллінойс, ЗДА) — громадський й церковний діяч, священик УГКЦ . Навчався у Львіському університеті на факультеті богослов'я та духовний семінарії в Перемишлі . Священик
 з 1911 . Під час І світової війни був капеланом на італійському фронті
 (1916 - 1918), тричі нагороджувався
хрестами заслуги. 1918 організувавбудівництво церкви у  Волі Петровій , парох у Ваневі. Активний діяч «Просвіти». Бранець Явожна . Вийшов на волю 1948 й служив в католицькій церкві. 1957 емігрував до ЗДА .  16 років виконував обов'язки капелана пластунів на оселі «Вовчій Тропі» в Іст Четхейм, ст. Нью -Йорк. Допомогав парафіям в Брукліні,Озон Парку.

Дурбак Тарас

Durbak Taras 
(3 червня 1911,
Львів, королівство Галичина та
Володимирія , Австро-Угорська імперія , тепер Львівська область, Україна - 31 грудня 1996,
 Сент - Петерсбург, ст.
Флорида, ЗДА) - інженер - хімік, громадський діяч. Абсольвент Академічної гімназії у Львові (1928). Навчався у Львівській політехніці.
Юнаком вступив до Пласту. Від 1930 — референт новацтва, секретар Верховної Пластової Команди (ВПР).
Емігрував до Німеччини 1944. В таборі Ді Пі долучився до відродження Союзу Українських Пластунів Еміґрантів (1945 р.). Переїхав до ЗДА 1949 р., де активно розбудовував Пласт. 1955 р. зареєстрований у світовому реєстрі Великої Ради Скобиного Круга зв'якових куренів Уладу Пластунів Юнаків  та Пластунок  Юначок із ступенем КВ-ІІ під № 13. Заступник Голови
КПС ЗДА, голова таборової комісії, член ГПР та голова ГПБ, редактор журналу « В дорогу з юнацтвом». Голова ГПР 1980 - 1981. Нагороджений Орденом Св. Юрія в золоті.
Дієво працював в парафії Св. Івана Хрестителя в Ньюарку, ст. Нью - Джерсі. Один з ініціаторів та провідників руху
за беатифікацію митрополита Андрея Шептицького.
Врахувавши заслуг перед церквою Папа Римський номінував його лицарем Святого Григорія.

КПР

Крайова Пластова Рада , Кraiova Plastova Rada —  керівний контролюючий орган Пласту, який діє на громадських засадах у період до скликання чергового чи позачергового Крайового Пластового З'їзду (КПЗ). Має такі повноваження :

 1) опрацьовувати, погоджувати та подавати на затвердження КПЗ стратегічні плани розвитку Пласту, здійснювати контроль за відповідністю їхнього 

провадження; 

2) затверджувати річний план праці, штатний розпис та бюджет Пласту;

3) тлумачити положення правильників та Статуту ;

4) затверджувати нормативні документи Пласту, які регламентують діяльність КПС, місцевих осередків та територіальних об'єднань, відповідно до правильників та інших нормативних документів;

5) приймати рішення про вступ Пласту в спілку об'єднань громадян чи міжнародні громадські об'єднання;

6) ініцювати проведення КПЗ згідно Статуту;

7) виконувати рішення КПЗ;

8) організовувати не менше одного разу на рік перевірку фінансово - господарської та будь - якої іншої діяльності Пласту, інформувати про результати перевірки пластунів;

9) скасовувати чи призупиняти дію рішень КПС, керівних органів місцевих осередків у випадку їхньої суперечності законодавству України, Статуту та правильникам Пласту;

10) приймати рішення про надання дозволу на реєстрацію та ліквідацію місцевих осередків;

11) призначати Голову КПС відповідно до законодавства про працю та штатного розпису за результатами відкритого конкурсу;

12) звільняти Голову КПС не менше як 7 голосами від складу КПР відповідно до законодавства про працю та призначити виконуючого обов'язки Голови КПС до чергового КПЗ;

13) приймати рішення про оперативне господарське управління коштами та майном Пласту в розмірі , що перевищує суму в 50 мінімальних зарплат встановлених згідно законодавства України;

14) приймати рішення з питань діяльності Пласту, не віднесених

 до інших органів.

КПР складається із 9 осіб : голови, провідників / провідниць УПН, УПЮ, УСП та УПС, секретаря / секретарки, трьох вільних членів /членкинь, відповідальних за напрямки діяльності Пласту, визначені КПЗ. 

У засіданнях КПР із правом дорадчого голосу бере участь Голова КПС . Засідання КПР відбуваються не рідше, ніж один раз на три місяці. Голова КПР повідомляє членів / членкинь КПР, Голову КПС за два тижні наперед про порядок денний засідання. Більшість

 членів / членкинь КПР становлять кворум. КПР прймає рішення колегіально. Під час засідань кожен член / членкиня КПР має один голос. Більшість голосів від кворуму схвалюють легетимне рішення. Голова та члени / членкині КПР не можуть займати посади в інших керівних органах та місцевих осередках Пласту. Голова та члени / членкині  КПР можуть виконувати свої обов'язки не більше ніж два строки поспіль. Член / членкиня КПР , який / яка  склав / склала свої повноваження, може бути обраний знову лише через три роки.

Схожі повноваження має КПР інших країв, де є Пласт, однак вони адаптовані до тамтешнього законодавства .

Склад КПР :

                   2013 — 2015 рр.
Голова: пл.сен. Ярослав
Юрчишин, ОЗО.
Булавна УПН: ст. пл. Оля Фегецин, ПС.
Булавний УПЮ : ст. пл. скоб Андрій Пивоварчук.
Булавний УСП:
ст.пл. Максим Студілко, ОЗО .
Булавний УПС :  пл.сен. Лев Захарчишин, V
     Лютий 2011 — Березень 2013 рр.
Голова: пл. сен. Ігор Фіглюс, Пб
(добровільно зрікся посади 2012 ).
Крайова комендатка УПН:
пл. гетьм. вірл. Оля Герус, ЧоК .
Крайовий комендант УПЮ :
ст. пл. / пл.сен. Ярослав
Юрчишин, ОЗО.
Крайова комендатка УСП:
ст. пл. Леся Рудчук, Гр .
Крайова комендатка УПС:
пл.сен. Галина Потюк, Гр .
Писарка :
ст. пл. Наталія Оленчин, ОД .
Вільні члени :
організаційний розвиток -
ст.пл. / пл.сен. Юрій Юзич, ОЗО ;
міжнародна діяльність та
 інформація:
ст. пл. Микола Музала, V;
співпраця з державними
 органами та фінанси :
ст. пл. Роман Орищенко,ОЗО .
Ревізійна комісія :
Голова — ст. пл. скоб Віталій Троць,ОЗО .
Члени :
ст. пл. скоб Іван Спринь, СМ;
ст. пл. Михайло Дворак, ЦМ .
         6.03. 2008 — Березень 2011 рр.
Голова : пл. сен. В'ячеслав Стебницький, V .
Заступник : пл.сен. Богдан Гаврилишин, ЛЧ.
Коменданти :
КБ УПН — Наталія Кияк.
КБ УПЮ — Надія Опалинська.
КБ УСП — Андрій Гевко.
КБ УПС — Роман Зубенко.
Референдуми:
фінансів та майна — пл.сен. Володимир Федорак, СМ ;
інформації та зв'язків з
громадськістю — пл.сен. Ольга Свідзинська;
розвитку осередків - ст. пл.
Костянтин
Яковчук - Бесараб, V.
Контрольно - ревізійна комісія:
Голова : ст.пл.скоб Віталій Троць,ОЗО
Члени : пл.сен. Галина Потюк, Гр ;
Наталія Літковець.

Ничай Володимир

Nychai  Volodymyr
(1909, Калуш, Станіславівщина, королівство Галичина та Володимирія , Австро - Угорська імперія, тепер Івано - Франківська область, Україна - 17 лютого 1989, Чикаго, похований на цвинтарі Святого Миколая, ст. Іллінойс, ЗДА) - адвокат, громадський діяч. Навчався у Стрийській гімназії, Ягеллонському університеті у Кракові на факультеті права (1927 - 1932) .
Вступив до Пласту, належав до куреня УСП «Загін Червона Калина»,був його співзасновником.
1929 - 1932 обраний головою Української студентської громади.
1932 - 1939 працював адвокатом в Калуші.
1939 - 1944 мешкав у Кракові. Перебував
1944 - 1948 в таборі Ді Пі (Австрія). Емігрував до ЗДА, оселився у Чікаго. Став активним громадським діячем, співзасновник Союзу українських купців і промисловців. Секретар
Ліги американців українського походження (1950 - 1989), очолював в домівці Ліги юридичну приймальню.

Кармазин Андріян

Karmazyn Adriyan(1960, Клівленд, cт. Огайо , 

ЗДА - мешкає у 

м. Вашингтон, округ Колумбія, ЗДА) —  журналіст та громадський діяч.

Батько : Адріян, походив 

з родини греко-католицького священика, до еміграції жив в Поморянах .

Навчався в місцевій американській та українській школах . Належав до Пласту, активно відвідував пластові табори . 1987 закінчив Мічиганський університет, був помічником сенатора Дональда Ріґла, працював на радіостанції WRUM-FM, в Українському народному союзі у Вашингтоні (весна - грудень 1991), 1987- 1991, 1991 - 1999 рр.

 продюсером , журналістом , заступником директора   (менеджер програм, листопад 1999 — 2005), керівником    україномовної служби «Голос Америки» 

(листопад 2005 - вересень 2015) . Часто відвідував Україну .

 На світлині : ліворуч — Адріян Кармазин та пластун сеніор
Борис Люшняк з 20
куреня УПС
«Орден Хрестоносців» iмені Андрея Шептицького - адмірал, виконуючий обов'язки головного лікаря ЗДА,
 під час відзначення ювілею «Голосу
 Америки» 2014 р.

Дорожинський Павло

Dorozhynskyi, Dorozhynsky Pavlo , псевдо "Карий "
(3 серпня 1926, с. Товсте, Тернопільщина,
Польща, тепер смт. Заліщицького району, Тернопільської області, Україна - 18 березня
 2015, похований на Личаківському цвинтарі
у м. Львів) - педагог, громадський та політичний діяч. Продовження читайте
тут :🔷 Скавтопедія / Scavtopediya 🔷.

Тисовський Олександр

 Tysovsky, Tysovskyi Olexsandr, псевдо💥 Дрот  💥⬅⤵
(9 серпня 1886 , Львів, королівство Галичина
та Володимирія ,
Австро - Угорська імперія,
тепер Львівська область,
 Україна - 29 березня
1968 , Відень, Австрія, перепохований 2002 на Личаківському цвинтарі, в Пантеоні Національних Героїв, м. Львів) — педагог, громадський
діяч, один із фундаторів Пласту.
Батько : Василь Тисовський
(12 березня 1851 -
 2 вересня 1919).
Мати : Матильда
 Балабан (пом. бл. 1899).
Дружина : Ірина Студинська
(1899 - 1971) , з 1923 .
Син: Юрій (1924, Львів,
Польща - 1988, Відень, Австрія).
Навчався у німецькій
 та україномовній гімназіях Львова
 (до 1904) . Абсольвент Львівського університету, факультет біології,
 доктор філософії (1909). 1910 склав іспит на вчителя природознавчих наук, фізики й математики.
Працював викладачем природознавства в Академічній гімназії у Львові (1911 - 1939). Учасник І світової війни. Належав до Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (від 1927), професор Львівського таємного ун-ту
 (1920 - 1924, викладав ботаніку та анатомію), Українського державного ун-ту ім. І. Франка
(1939 - 1941), Вищих агрономічних курсів у Львові (1941 - 1943) . Емігрував до Австрії
 ( поселився у Відні).
Автор підручників :
 « Пласт» (1913),
 «Життя в Пласті»
(1921), слів :
 1) Пластового обіту
 (1916, який вперше склала І чота полку,  з
часом куреня , ім. Петра
 Конашевича - Сагайдачного у Львові
 19 грудня 1916 р. на
 своїх перших чотових сходинах);
2) пластового славеня «Цвіт України
 і краса».
Перший пластовий
гурток  він створив 1911. Першу Пластову
Присягу склав у червні (традиційно цей день пластуни відзначають
 11 квітня).
Співзасновник Верховної пластової ради (ВПР),
 яку очолив (1916 - 1918, від 1924 -1939 ),
Провідник Верховної Пластової Команди
 (1918 - 1924). Заступник Верховного Отамана (з 1926). Співфундатор
 І куреня Уладу Пластунів Сеніорів та Сеніорок  (УПС) ім. Степана Тисовського, в якому активно працював до відходу на Вічну
Ватру.
Іменований на З'їзді  відродженого Союзу Українських Пластунів Еміґрантів (СУПЕ)
 15 березня 1947 р. Б.
у Реґенсбурзі, Німеччина Пластуном - Основником Українського Пластового Уладу <…>
Продовження читайте за посиланням ⤴

Остап'юк Теофіл

Ostapuk , Ostapiuk Teofil (18 січня 1888, Тернопіль, королівство Галичини та
Володимирії , Австро - Угорська імперія, тепер Тернопільска область, Україна - 22 січня
 1981, Мендхам , ст.
 Нью - Джерсі, ЗДА) - педагог, громадський
діяч.

Закінчив Тернопільську семінарію, 1913 склав іспит на вчителя фізкультури. Активний діяч товариства «Сокіл», учасник злету «соколят»
 у Празі 1912. В Тернополі був опікуном куренів Пласту. Працював в Тернопільській
 гімназії (1912,
 1919 - 1920), семінарії в 

Кам'янець-Подільському
(1920—1921), Тернопільській українській державній гімназії (1921 - 1929), у гімназії м. Ярослав
(1929 - 1944). Емігрував
 до Німеччини. В Стефанскірхені ,
де був табор Ді Пі, заснував та став директором української школи.
1949 виїхав до США . Автор праці
про сокальський рух в Тернополі, надрукованої
в збірнику «Шляхами золотого Поділля».

Свідерський Микола

 Svidersky Mykola 
( 17 жовтня 1920 , Почаїв, Тернопілля, Польща, тепер Кременецький район, Тернопільська область,Україна - 22
січня 1987, Сідней, Австралія) - український педагог, громадський та політичний діяч. Продовження статті читай  в Мемуарах скаута / Memories of scout

НОСУ

Національна організація 
скаутів України  — скавтська всукраїнська молодіжна громадська організація, співзасновником якої є Національна Скаутська Організація України Пласт. Створена з метою презентації скавтських організації України у Світовій організації скаутського
руху (СОСР) . Установчі Збори відбулася 26 вересня , а офіційно зареєстрована була 26 жовтня 2007 р. Першим її Головою з 2007 до 2011 рр.  був обраний пл. сен.
 Лев Захарчишин,V.
1 липня 2008 р. на 38 Конференції WOSM у Південній Кореї було ухвалено рішення про прийняття НОСУ 160 членом СОСР.
4 червня 2011 р. ІІ З'їзд обрав Національнальну Раду на
2011 — 2013 рр.:
Голова : Бочарніков Віктор, «Асоціація скаутів України "Скіф" »
Перший заступник: Чесноков Андрій, СПОК .
Другий заступник : ст. пл. Микола Музала, V .
 Члени Ради : Володимир Танцюра, СПОК , Сергій Бородін, Ніна Карасевич, Володимир Ковтун, Андрій Колобов, Євген Семенков,
ст. пл. Дмитро Колесник, СМ ,
ст. пл. Ярослав Юрчишин, ОЗО ,
 ст. пл. Юрій Юзич, ОЗО,
Національний секретар: Ярослава Колобова.
Відповідальний секретар : Юлія Миколайчук .
Міжнародний секретар :
ст. пл. Оленка Галушка, ЧХ .
Секретар комунікацій :
ст. пл. Андрій Лузан, ОЗО .
Бухгалтер : Олена Шевченко .
КРК :
Голова : Володимир Трохов .
Члени комісії :
1) Наталія Ремізова .
2) Кирило Арбатов .
🔥У Вінницькій області осередок очолила ст. пл. Лілія Островська.
В Івано - Франківській області клітина НОСУ виникла 2010 р.
Головою Ради було обрано
 ст. пл. Олега Хімій, його
заступником — ст. пл. Оксану Румак, секретарем — ст. пл. Станіслава Провального, референтом міжнародних зв'язків — ст. пл. Ірину Капущак , членами Ради - пластунів/ пластунок :
Юрія Лучина, Оксану Василик,
Марію Тимків .
🔥Львівський осередок організації був заснований на Установчих Зборах
23 червня 2010 р. Його провідниками  2010 —2013 рр. були :
Голова — ст. пл. Марко Романів
Голова Ревізійної комісії — старший пластун Роман Кучкуда, ВБ / ЛЧ.
 Провід каденції 2013 — 2015 рр.:
Голова Ради : ст.пл. Ярема Дух, ЛЧ.
Заступник Голови :
ст.пл. Роман Лозинський, ОЗО .
Секретар : ст. пл. Наталія Ведмідь.
Члени ради :
1) ст. пл. Данило Бондар ;
2) ст. пл. Михайло Дяків, ЛЧ .
Ревізійна комісія :
1)  Голова ст. пл. Іван Россоха ;
2) ст. пл. Марко Романів ;
3) ст. пл. Роман Кучкуда, ЛЧ .
Станом на квітень 2013 р. до
ЛОО  НОСУ належало 60 скавтів, в основному з Пласту .
🔥Тернопільський осередок НОСУ з'явився також 2010 , найбільше в ньому перебувало представників скавтської організації НСОУ - Пласт
2013 - 2015 його очолював
ст. пл. Назар Зелінка,
ОЗО .
В Чернівецький області провідником представництва НОСУ
був 2013 - 2015 роках
 ст. пл. Ігор Наконечний, ОЗО .
19 червня 2013 ІІІ З'їзд затвердив провід на
 2013  - 2014 рр.:
Голова — Максим Громов
Перший заступник — Андрій Чесноков .
Другий секретар — ст. пл. МиколаМузала, V .
Члени Ради та Секретарі : Євген Семенков, о. Андрій Клюшев, Ярослава Колобова, ст.пл. Олена Галушка, ЧХ , Олексій Ніколаєв,
Ірина Єрмак , Наталія
Мірошниченко , Аліна Гурін,
Світлана Сапіга .
Докладніше про діяльність організації можна дізнатися на офіційному сайті НОСУ .

Ґаврилюк Oрест

Gavryluk , Hawryluk 
Orest, , псевдо «Йонтек»
(18 липня 1931 р.,
 с. Винятинці, Тернопілля, Польща, тепер Заліщицький район,
Тернопільська область,
Україна - 17 жовтня
2012, Філадельфія, cт. Пенсильванія, ЗДА) - військовий та громадський діяч <... >
Продовження читайте
 на сторінці   Скавтопедія/
Scavtopediya .

Антонович Адам

Antonovych Adam 
( 20 вересня 1908, Сколе , королівство Галичина та Володимирія, Австро - Угорська імперія , тепер Львівська область, Україна - 1990 , Чікаго ,
 ст. Іллінойс, ЗДА) — громадський діяч, видавець .
Син Івана Антоновича.

Романків Любомир

💥Romankiv,Romankiw Lubomyr  💥🔚⤵
(17 квітня 1931, Жовква, Польща, тепер Львівська область, Україна -
мешкає в штаті Нью-Йорк, ЗДА)  - американський винахідник в галузі ІТ , громадський діяч. Емігрував до Німеччини 1944. Вступив до Пласту юнаком в таборі
Ді Пі, Німеччина. Належить до   29-го cкавтського куреня
 УПС « Сіроманці» . Зареєстрований
25 червня 1977 у світовому реєстрі Великої Ради Скобиного Кругу зв'язкових куренів Уладу
Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок із  ступенем КВ - ІІ
під № 181, пластун
 сеніор керівницва , третій Начальний Пластун
(1997 — 2016) <...> Продовження читайте за посиланням вище ⤴

Волянський Oлеґ

Woljanskyj Oleg Myroslav, (німецькою), Wolanski Oleh (польською), Wolansky Oleh, Woliansky, Wolianskyi  Oleg (англійською)
 псевдо  « Боян »
 ( 15 квітня 1914,
Коломия, королівство Ґаличина та Володимирія  Австро-Угорська імперія
<< ... >> . Продовження статті  читайте у
Мемуарах скаута

Світлина з архіву

 Лева Волянського (ЗДА),

приятеля американської стежі 36 - го куреня

 сеніорок "Шостокрилі".

Бойчук Осип

 💥Boyichuk Osyp  💥🔚⤵
 ( 26 липня 1907, Львів, королівство Галичина та
Володимирія, Австро -Угорська імперія ,
тепер Львівська область,
 Україна - 21 серпня
1981, Детройт,
США ) — видавець, громадський діяч. <...> Продовження тексту читайте за посиланням вище. ⤴

Субтельний Орест

Subtelny Orest 

( 7 травня 1941, Краків, Німеччина, тепер Польща - 24 липня 2016, Торонто, Канада ) — історик , громадський діяч. Батьки вчителювали на Тернопільщині. Емігрував з родиною до Німеччини, перебував в таборі Ді Пі, 1949 переїхав до ЗДА . Закінчив школу, університет. Вступив до Пласту, належав до куреня « Бурлаки » .

Автор числених праць про Пласт та українську історію. 

Коновалець Юрій

Коnovalets, Konovaletc Yuryi  (1 січня 1924, Берлін, Німеччина - 19 ґрудня 1958, похований
на цвинтарі Кампо Верано, Рим, Італія ) -
ґромадський діяч
< ...> . Продовження читайте в Мемуарах скаута .

Цеґельська Стефанія

Tsegelska, Cegelska Stefaniya  (23 лютоґо
 1916 , с. Уґринів , королівство Ґаличина
та Володимирія,
Австро -Угорська
імперія , Сокальщина, тепер Іванo - Франківська обл., Україна <...> .
Продовження статті   читайте у Мемуарах скаута

Вировий Євген

Vyrovyi Eivgen 
Семенович
( 27 лютого 1889, Катеринослав, Російська імперія, тепер Дніпро, Дніпропетровська область, Україна -
17/19 травня 1945, Прага, Чехословаччина ) -засновник «Просвіти» на Придніпров'ї .На початку 1920 - х емігрував до Чехословаччини . Співробітник Української загальної енциклопедії  «Книга знань». Захоплювався філателією, власник відомої колекції українських марок, яка мала багато міжнародних нагород.
Вступив до Союзу Українських Пластунів Еміґрантів (СУПЕ).
22 листопада 1931 р. у Празі, на ІІІ З'їзді СУПЕ
 був обраний міжкрайовим Комендантом .
Сприяв : 1) зміцненню зв'язки із пластунами та іншими скавтськими організаціями у Франції, Великобританії, Чехословаччини, Австрії, Литві, Польщі, Югославії, Румунії, США ;
2) розбудові пластових куренів,  гуртків новаків ;
3) створенню Пласт-Прият у Чехословаччині та Франції.
Весною  1933 через гострий конфлікт склав свої повноваження й з групою прихильників лишив СУПЕ.

Антонович - Рудницька Марина

Аntonovych - Rudnytska Maryna ( 23 грудня 1910, Київ, Російська імперія, тепер Україна - 16 грудня 1997, Монреаль, Канада) — літературознавець, критик, громадська діячка .
Батьки : Катерина та Дмитро Антоновичі.
Чоловік : Ярослав Рудницький, мовознавець, науковець, громадський діяч.
На початку 1920 -х емігрувала разом
з родиною до Чехословаччини , де закінчила гімназію. Навчалася Берліні та Празі ( Карловому університеті, Українському вільному університеті на
факультеті мистецтв й філології.
Працювала вчителькою
 в Українській  реальній гімназії м. Ржевниці.
Після ІІ Світової війни 1939 - 1945, переїхала до Канади. Викладала українську та російську мови в Манітобському університеті (м. Вінніпег).
Активна пластунка, на пластових таборах організовувала спортовий вишкіл.
Авторка статтей з мистецвознавства, літературної критики. Досліджувала життєпис та тврчість Олекси Стефановича, якого особисто знала (1970).

Франко Петро

Franko Petro 
( 28 червня 1890 , село Наґуєвичі, Львівщина,  королівство Галичина
 та Володимирія , 
Австро -Угорська імперія, тепер Дроґобицький р-н, Львівська  обл. < ...>
Продовження тексту читайте в Mемуарах скаута .

Заяць Ґалина

 Zaіats Galyna, Zajac  Halyna  (20 листопада 1926, с. Себечів, Сокальський повіт, Польща , тепер Сокальський район , Львівська область, Україна - 5 лютого 2001, Чікаґо, похована на цвинтарі Св. Миколая,
 cт. Іллінойс, ЗДА) — громадська діячка. Навчалася у торґівельній школі у Львові. Перебувала у 1946 -
1947 рр. в таборі Ді Пі
м. Ашафенбург, Баварія, Німеччина. 1947 еміґрувала до Канади
(м. Винніпеґ), а 1957 переїхала до Чікаґо. Членкиня управи Сестринства Покрови Боґородиці, секретарка Чіказськоґо відділу
УККА, редакторка «Церковноґо Вісника»
 при церкві Святоґо Володимира та Ольґи. Секретарка , бібліотекарка Енциклопедії Української Діаспори (1989 - 2001).
Її коштом було відбудовано заґальноосвітню школу
 у с. Себечеві на Сокальщині , яка названа на її честь.
Співзасновниця куреня «Перелетні птиці», належала до проводу станиці Пласту в Чікаґо. Нагороджена Орденом
Святоґо Юрія в золоті.

Болюх Ярослава

💥Boluih Yaroslava  💥🔚⤵
( 1925 - 28 червня 2008,  Вікторія, Австралія ) — громадська діячка,  належала до ІІ куреня УПС  « Ті , що греблі рвуть» . <...>
Продовження тексту читайте за посиланням вище ⤴.

Фішер — Слиж Марія

Fischer - Slysсh Marija (німецькою),
Fisher - Slyzh Mariya (англійською),
Sly`z Maria (польською)
(13 вересня 1922,
Коломия, Станіславівщина, Польща, тепер Івано -Франківська область,
 Україна - 13 лютого
2012, Торонто, провінція Онтаріо, Канада,
похована на цвинтарі у Савт  Баунд - Брук, ЗДА) -
 лікар - педіатр, ґромадська діячка, меценатка. 
Батько : Адольф Слиж , суддя.
Мати : Ольга з родини Жолкевич.
Брати / сестри : Яророслава, Дарія, Антон, Володимир.
Жила у Белзі , а з 1933 - Львові, де навчалася в
Українській академічній ґімназії . 1939 переїхала до м. Холм, в якому закінчил гімназію. Еміґрувала до Мюнхена, Баварія, Німеччини, де
перебувала в таборі
Ді Пі. Вступила до Пласту 1947 р., співзасновниця  куреня «Перші стежі». 1949 р. стала абсольвенткою медичноґо факультету Університету Людовіка Максиміліана . Автор дисертації «Про наявність туберкульозу в лімфатичних залозах легенів за відсутності туберкульозу легенів».  1950 виїхала з родиною до ЗДА. Працювала у лікарнях Нью -Йорку (Бруклін). Успішно склала лікарський іспит 1954 р.
й отримала ліцензію на медичну практику
 в ст. Іллінойс. 1960 підтвердила лікарський фах по педіатрії  перед Національним об'єднанням медичних екзаменаторів та іспитів для іноземних лікарів штату Нью - Йорк. Авторка кількох
 наукових праць та
 статей на медичні теми.
1959 р. одружилася із військовим лікарем Рудольфом Фішером
 (помер 1982).
Разом з чоловіком відкрила прибуткову приватну клініку в
м. Канкакі (60 км від Чікаґо).
Членкиня управи Українського лікарськоґо товариства Північної Америки у Чікаґо, почесна членкиня Наукового товариства імені Т. Шевченка .
З 1982 р. мешкала в Торонто, Канада, належала до правління Торонтського УМТПА, Канадського товариства приятелів України,
ґолова Товариства приятелів академічної ґімназії в діаспорі .
Фінансово підримувала Пласт в Канаді та
 Україні ( станиці у Києві, Львові, Сімферополі, відновлення пластовоґо табору - музею «Сокіл»).
Відзначена орденами
 Св. Юрія в сріблі (2009 р.) та Вічного Вогню в
золоті посмертно
 ( 2012, вручений її племінниці пл. сен. Руті
Ріпецький з Чікаґо у червні 2013).

100 кроків до Пласту

100 krokiv - сторичний блог про історію української  скавтської організації Пласт, створений 2011 р.Б.
ст. пл. Андрієм Ребриком, ЦМ з Ужгорода, Закарпатська область та групой його однодумців до 100 - річчя організації, а потім як самостійний проект, який працює й дотепер : http://100krokiv.info

Чебіняк Лариса

Chebiniak Larysa

 Mariya - підприємець,  громадська діячка. Належить до Українського Конгресового Комітету Америки. Спостерігач на виборах народних депутатів України від

 цієї організації 

26 березня 2006 р.

Писанкарка, співачка хору "Українські 

жіночі голоси" 

(2012-2017),"Українські сільські голоси "

 (2017 - дотепер, його співфундаторка 

й керівниця) та

 "Промінь", яким керує пластунка Богдана Волянська. Гастролювала в Києві, селах Київської, Чернігівської, Сумської, Житомирської, Рівненської областях, досліджувала й

збирала фольклор  (липень 2018 ). 

Старшопластунка, активна співзасновниця відродженого 17 жовтня 2003 р. у ЗДА куреня "Верховинки". Обиралася до старшопластунського проводу станиці 

Нью-Йорк на посади писарки  (2005 - 2006),

веб - майстрині 

 (2005 - 2006, вересень

 2010 - 2011), 

Учасниця ЮМПЗ - 2012

 в Україні,

 (табір "Метаморфози ", 

ІІ етапу відзначення 

100 - ліття Пласту 

у Львові, вишкільного табору "Школа

 Булавних". Писарка 

нью- йоркської станиці  (2014 - 2015), курінна, членкиня Крайової Булави Старшопластунського Уладу Пластунів й Пластунок (2015 - 2016).

Відзначена орденом Святого Юрія в бронзі (січень 2016, під час Рідзв'яної Свічечки у Ньюаркі ). Голова Номінаційної комісії Загального З'їзду УСП 

під час ХІХ З'їзду Конференції Українських Пластових Організаціїй

у Києві 24 серпня 2016 р.

 в готелі "Братислава".

Долучилася до організації 

мистецького змагу "Орликіяда'' та таборів "Школа Булавних".  

 На світлині : писар ст.
пл. Ляриса Чебіняк , Верх разом з проводом станиці Пласту у Нью - Йорку під
 час відкриття пластового року , осінь 2015 р.

Бажанський Михайло

 Bazhansky Mykhailo, Bazhanskyi Myhailo,

псевдо « Кудеяр»,

 « Пелехатий»

(6 лютого 1910, Снятин, Станіславівщина, королівство Галичина

 та Володимирія , Австро -Угорськаімперія, 

тепер Івано - Франківська

 область, Україна -

 18 січня 1994, Детройт, 

ст. Мічіган, ЗДА) — письменник, журналіст, громадський та політичний діяч. Навчався у Снятинській початковій народній школі, Коломийській гімназії. Вступив до Пласту 1922 р., фундатор пластових клітин  

(1922 - 1923 ).

Належав до УВО, ОУН, згодом ОУН (м) , займав посаду культурно - освітнього референта . Бранець польських в'язниць 1927 -1928 рр. Після звільнення переїхав до Чехословаччини. Студент Українського Вільного Університету 

у м. Прага (1929 ), абсольвент Школи вищих політичних наук (1933 р.). 

Співорганізатор І З'їзду СУПЕ 1930 р.

Редактор « Молодого життя» та «Пластової трибуни», входив до булави кількох скавтських таборів Закарпатського Пласту

 (1930 - 1937рр.),

 провідник куреня УСП

 ім. О. Вахнянина 

(1936 - 1939 рр.). 

Був головою українсько - литовського товариства

 в Празі (1936 р.), секретар Українського європейського об'єднання. Редактор «Урядового Вісника» Карпатської України, працював в  уряді А. Волошина

 1938 — 1939, належав

 до Карпатської Січі. Директор дослідного інституту України у Львові, редактор часопису «Сурма», референт літературно - мистецького клубу, член культурної ради (1941 — 1943). В'язень нациського концтабору Саксенгаузен (1943 -1945). Перебував у таборі Ді Пі (1945 - 1949, Ашаффенбург, Німеччина. Журналіст «Неділі», член Спілки журналістів Німеччини.

Курінний VI куреня «Закарпатці»

(1946 - 1949), голова контрольних комісій СУПЕ (1945) та Головної пластової області Ашаффенбург 

1946 - 1949. Емігрував до ЗДА 1949. Голова контрольної комісії, Голова пластової старшини (1950 - 1952), входив до ГПР

 1952 - 1958, генерального секретаря ГПБ

 1958 - 1962, активний пластун станиці Детройт. Редактор бюлетня 

«За чаром Срібної Землі»

 (1959, 18 чисел),

 (1950 — 1958), газети «Український Прометей»,   журналу «Снятин» 

(з 1968, 8 чисел). Тричі обирався Головою літературно - мистецького клубу в Детройті 

1951 -1956, співредактор «Книги митців» (1954), довідка «Вічно житимуть» (1984). Голова Детройтського відділу УККА (1962 - 1965), Комітету поневолених народів 1962 - 1964. Фундатор

 музею - архіву й української бібліотеки (близько

 14 тисяч примірників,

 які  подарував 1974 р. Українському науковому інституту Гарвардського університету. Автор більше 100 творів, в тому числі повісті «Емігрант» (Чернівці, 1930), нарисів «У вирі жити», мемуарів «Мозаїка кадрів в'язничних» (1946). 

В Снятині (Українa),  йому встановлений пам'ятник.