П'ясецький Петро

Piasecky Peter, Pyasetsky Piter, Petro, псевдo «Пік» або «Пікусь» 
(8 липня 1904, с. Хоросно Старе, Бродівський повіт, Львівщина, королівство Галичини та Володимирії,
Австро-Угорська імперія, тепер Пустомитівський район, Львівська область, Україна - 2 червня 1988,
Іст Нортхпорт [East Northport], похований
на цвинтарі Святого Андрія в Савт Бавнд
 Брук, штат
Нью-Йорк, ЗДА) — інженер - лісник, громадський діяч . Двоюрідний брат пл.сен. Андрія та пл. сен.Юрія П'ясецьких, ЛЧ. Закінчив гімназію, навчався у Львівській політехніці , на факультеті рільництва - лісництва
(1926 — 1932). Вступив
до Пласту 1922. У 1925 став співзасновником
ІІІ  куреня УСП/УПС
 «Лісові Чорти» . Співорганізатор окружних пластових
таборів на Соколі (1924 - 1930).
Належав до УВО. Працював надлісничим (1935 — 1944), управителем лісів Митрополита Андрея Шептицького
 у с. Якторів - Унів
(1941 - 1944), директор лісів та лісостепів Перемишлянського й Романівського повітів (1941). Еміґрував до Австрії (1944  - 1945),
 потім Німеччини
 (1945 — 1949). Перебував у таборі Ді - Пі (Карлсфельд, Баварія) ,
де відродив пластові гуртки і курені , долучився до відновлення Сюзу Українських Пластунів Еміґрантів
(СУПЕ ). Переїхав до ЗДА 1949. Обраний головою Товариства українських лісників та деревників, член ТУІА.
Входив до складу проводу куреня «Лісові Чорти» (1925 — 1982).
Пластун сеніор. Пластовий станичний у Нью -Йорку.
Автор кількох посібників для пластунів.